Високий рівень ризиків 
Містобудування
Надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок
Відповідно до пп. 9 п. а ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок (далі — МУО).
Для МУО фізична або юридична особа має подати заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у її власності або користуванні, до виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад чи до Центру надання адміністративних послуг. Подати заяву на отримання послуги заявник може як шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) або електронною поштою, так і особисто, що уможливлює вимагання неправомірної вигоди надавачами послуги.
Також законодавство містить невизначеність і низку суперечностей щодо змісту МУО. За визначенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки — це документ, що містить низку планувальних та архітектурних вимог до об’єктів будівництва, які встановлені законодавством і містобудівною документацією. Однак вимоги, з яких мають складатися МУО, а саме ті, що визначені будівельними та санітарними нормами, земельною та пам’яткоохоронною документацією, формально не належать до «законодавства».
Так ст. 26 згаданого вище закону визначено перелік та форму подачі документів для отримання вихідних даних, проте вимоги до форми та характеру таких документів визначаються самостійно (наприклад, формат, колір, розмір). Також є багато прецедентів, де посадові особи вимагають документи, виключені з переліку (наприклад, візуалізації об’єктів, містобудівні розрахунки, технічні умови). У разі відсутності таких документів заявник отримує відмови з причин невідповідності документів, «неповного комплекту документів», відсутності витягу з кадастру тощо.
Можливість посадових осіб видавати МУО за неправомірну вигоду, умисно не зазначаючи окремих будівельних і санітарних обмежень забудови, які формально не належать до законодавства (у разі відсутності затвердженої містобудівної документації).
Можливість посадових осіб безпідставно створювати штучні бар’єри у видачі МУО (наприклад, видавати листи-відмови з надуманих причин) для вимагання неправомірної вигоди.
Можливість посадових осіб за неправомірну вимогу свідомо не звертати уваги на факти можливої підробки документів, які заявники подають задля одержання МУО.
Відсутність актуальної містобудівної документації: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.
Відсутність механізму відповідальності колегіального органу (місцевої ради) за ухвалені рішення, що дають змогу вчиняти зловживання зі змістом ДПТ.
Відсутність або неповне розміщення містобудівної документації на офіційних вебсайтах ОМС чи геопорталах.
Непублічна діяльність архітектурно-містобудівної ради
Низький рівень діджиталізації картографічних матеріалів (подача документів через електронні сервіси): на вебсайтах місцевих рад не розміщують матеріалів генеральних планів у векторному форматі, що давало б змогу бачити на різних шарах генерального плану наявні умови та обмеження забудови (наприклад, викладається лише картинка генерального плану, яка не дає можливості бачити такі шари та виявляти наявні обмеження).
Нерозміщення ОМС додаткових шарів генплану, що давали б змогу бачити наявні обмеження.
Особистий контакт із заявниками під час подання ними заяви на отримання послуги (у разі, якщо такий спосіб обрав заявник).
Відсутність архівних даних про категорію землі (про відведення земельної ділянки минулих років).
Відсутність затвердженого комплексного плану просторового розвитку територій громад і генерального плану.
Можливість особистих контактів (спілкування) надавачів послуг з заявником (у разі вибору такого способу подачі заяви)
Високий
Розроблення та затвердження комплексного плану просторового розвитку територій громад та генерального плану.
Визначення чіткого та виключного переліку документів, які може вимагати уповноважений орган ОМС (затверджений та оприлюднений алгоритм дій) для видачі МУО, публікація такого переліку на офіційному вебсайті ОМС.
Діджиталізація послуги видачі МУО: безконтактна заява на послуги винятково через реєстр будівельної діяльності або виключення особистого подання заяви зі способів отримання послуги.
Оприлюднення на вебсайті ОМС містобудівної документації (комплексного плану просторового розвитку територій громад та генерального плану) з прив’язкою до координат
документи дозвільного характеру (зокрема МУО) на інтерактивній карті міста Коломиї з прив’язкою до об’єкта та його розташування на мапі
офіційні вебсайти ОМС (зокрема рубрика щодо містобудування), рішення представницьких органів місцевого самоврядування, програмні та стратегічні документи ОМС (зокрема щодо розбудови та планування
міста), аналіз підстав відмови у видачі вихідних даних для проєктування, оприлюднених в рішеннях виконавчих органів ОМС, геопортали сіл, селищ, міст (у разі наявності), містобудівні документи та дані (генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, ортофотоплани, топографічні карти тощо)
Надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами
Закон України «Про рекламу» та Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, встановлюють порядок видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами. На практиці ж можливе встановлення штучних вимог та обмежень, які фактично суперечать нормам законодавства і зобов’язують заявника надавати додаткові документи, користуватися послугами конкретних підрядників або навіть дають можливість встановлювати індивідуальні умови для кожного заявника.
Ускладнена процедура отримання дозволів на рекламу спонукає змовників шукати шляхи для вирішення питання або звертатись до посередників, які у плату за власні послуги включають відповідні витрати на хабарі. Такими ускладненнями можуть бути, зокрема, штучні обмеження для розміщення певних типів чи форматів рекламних конструкцій (наприклад, заборона розміщувати малі конструкції). Або ж затвердження схем розміщення рекламних засобів, місця у яких розподіляються непрозоро
Можливість посадових осіб ОМС вимагати неправомірну вигоду від замовників за отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами з порушеннями (наприклад, у забороненому місці). Можливість посадових осіб ОМС встановлювати штучні перешкоди чи обмеження (наприклад, вимагати інші документи чи відтягувати строки) для замовника з метою отримання неправомірної вигоди за усунення таких перешкод
Недосконалий порядок видачі паспортів прив’язки ТС в частині відсутності норм щодо використання земельної ділянки під ТС.
Відсутність містобудівного кадастру, що не дає змоги відобразити встановлення ТС, які увійшли до комплексної схеми.
Дискреційні повноваження посадових осіб ОМС під час видачі паспортів прив’язки ТС
Недостатній контроль за дотриманням порядку видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
Широкі дискреційні повноваження посадових осіб ОМС щодо погодження або відмови у погодженні розміщення реклами (на власний розсуд).
Відсутність на вебсайтах міських рад актуальної і повної інформації про рекламні конструкції, розташовані відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами, укладені договори та плату за тимчасове користування місцями тощо
Високий
Розроблення за участі громади порядку видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами з чітко прописаним дотриманням вимог і строків, встановлених законодавством, та відсутністю дискримінаційних умов. Оприлюднення дорожньої карти з отримання таких дозволів і реєстру дозволів з формами зворотного зв’язку.
Встановлення єдиних вимог та обмежень для всіх заявників на розміщення зовнішньої реклами та публікація їх на вебсайті.
Оприлюднення на вебресурсі data.gov.ua та на вебсайтах ОМС актуальної і повної інформації про рекламні конструкції, розташовані відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами, укладені договори та плату за тимчасове користування місцями, які належать до комунальної власності, зокрема за допомогою геоінформаційних систем та у форматі відкритих даних.
Упровадження електронних сервісів для ефективної роботи зі зверненнями громадян щодо порушень у розміщенні зовнішньої реклами, на основі даних про конструкції, розміщені відповідно до виданих дозволів
сервіс «Відкрита реклама» у місті Дрогобич, за допомогою якого мешканці можуть повідомляти про незаконні рекламні конструкції, а ОМС має можливість ретельніше перевірити законність встановлення рекламних конструкцій. У Львівській міській раді створено Громадську раду при управлінні архітектури та урбаністики ЛМР. Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджені рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 223/2445. Реєстр рекламних засобів у Чернівцях із можливістю відображення місця рекламного засобу на карті
офіційні вебсайти ОМС; видані дозволи на розміщення зовнішньої реклами; укладені договори та плата за тимчасове користування місцями, які належать до комунальної власності; порядок видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами
Земельні відносини
Передача вільних земельних ділянок комунальної форми власності в оренду фізичним та юридичним особам
Посадові особи місцевих рад, наділені повноваженнями щодо передачі в оренду вільних земель комунальної власності громади для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України (далі — ЗКУ), можуть зловживати своїми повноваженнями та використовувати службове становище для задоволення власного інтересу або діяти в інтересах третіх осіб.
Через можливу неврегульованість процедур передачі в оренду землі та недоступність інформації про вже орендовані (наприклад, строки та умови дії договорів оренди) може виникати простір для корупційних зловживань з боку посадових осіб ради. Так, за принципом фаворитизму вільна комунальна земля може надаватися в оренду наперед встановленим та наближеним до місцевої влади фізичним особам чи суб’єктам господарювання, які будуть повідомленні про можливість оренди землі.
Земельні ділянки, що вилучаються, викуповуються або примусово відчужуються для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, надаються в оренду для таких потреб органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які ухвалили рішення про їх вилучення, викуп або примусове відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (ч. 10 ст. 122 ЗКУ).
Місцеві ради не мають уніфікованої процедури розпорядження земельними ділянками комунальної власності, хоча відповідно до ст. 122 ЗКУ та Закону України «Про оренду землі» встановлюють нормативні рамки для такої процедури.
Враховуючи те, що розробка та дотримання процедур щодо розпорядження земельними ділянками покладається на місцеве самоврядування (порядок передачі в оренду, визначення цільового призначення, контроль за використанням відповідно до цільового призначення), відсутність прозорих і ефективних процедур передачі в оренду комунальної землі може сприяти виникненню та реалізації корупційних ризиків
Ймовірність корупційних зловживань у процесі підготовки рішень щодо передачі в оренду вільних земельних ділянок комунальної власності або їх передача особам, пов’язаним чи наближеним до посадових осіб місцевої ради (співвласникам бізнесу, членам родин, партнерам по бізнесу місцевих депутатів тощо).
Ймовірність приховування інформації про вже орендовані земельні ділянки та орендарів з метою обмеження рівного доступу членів громади (конкуренції) щодо реалізації свого права на землю
Відсутність публічних даних стосовно земельних ділянок, які передані в оренду, та єдиної системи моніторингу, звітування щодо їх використання.
Відсутність системи визначення ефективності використання земельних ділянок, переданих в оренду.
Відсутність доступу громадян до інформації про перелік вільних земельних ділянок комунальної власності, які можуть бути передані в оренду та вже орендованих. Відсутність системної роботи відповідальних осіб щодо попередження чи врегулювання конфлікту інтересів під час ухвалення рішень щодо передачі у користування земельних ділянок
Високий
Проведення інвентаризації земельних ділянок комунальної власності, що передані в оренду чи власність фізичних або юридичних осіб.
Створення переліку земельних ділянок комунальної власності за шаблоном
«Дія»: https://data.gov.ua/pages/835-recm-property-register
Створення публічного електронного реєстру з історією про використання земельних ділянок, проведення аукціонів чи публічних торгів на право орендного користування, визначення єдиних критеріїв ефективності використання земельних ділянок.
Урегулювання порядку управління землями комунальної власності
Оприлюднення переліків земельних ділянок комунальної власності, використовуючи шаблон порталу «Дія».
На сайті Херсонської міської військової адміністрації оприлюднений реєстр рішень та договорів оренди та на мапі міста (кадастрова карта міста) є детальна інформація про об’єкти нерухомості комунальної власності; також є приклади внесених земельних ділянок в містах Київ, Харків, Одеса, де внесені ділянки, виділені під будівництво. Проте комплексного реєстру чи переліку, де мають бути внесені всі ділянки комунальної власності, поки не створено
Український портал відкритих даних, офіційні сайти місцевих рад, рішення щодо затвердження окремого порядку передачі у власність чи оренду земельних ділянок
Передача земельних ділянок комунальної власності у приватну власність фізичних та юридичних осіб
Відповідно до ст. 12 ЗКУ до повноважень місцевих рад належить ухвалення рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно, а також здійснення контролю за використанням та охороною земель, затвердження технічної документації та встановлення / зміна меж земельних ділянок.
Так, місцеві ради можуть передавати земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗКУ). У процесі реалізації цих повноважень посадові особи ради можуть створювати штучні перешкоди в процесі набуття у власність земельних ділянок комунальної власності громади на користь інших осіб.
Поширеною корупційною практикою є затягування процедури ухвалення рішень щодо надання дозволу на розробку технічної документації чи затвердження технічної документації, що може обмежувати право особи на отримання у власність землі. Водночас уповноважені посадові особи ради можуть сприяти у швидкому ухваленні подібного рішення на користь інших зацікавлених осіб з метою задоволення власного інтересу
Ймовірність зловживання посадовими особами ради своїм службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди під час ухвалення рішення щодо надання земельних ділянок у власність чи задоволення приватного інтересу, інтересів третіх осіб.
Ймовірність штучного створення посадовими особами ради умов, що обмежують або унеможливлюють доступ інших претендентів на земельну ділянку, а саме: відмова у розгляді заяв з формальних причин, домовленість депутатів місцевої ради щодо неухвалення рішення на користь конкретної особи, безпідставна відмова у розгляді відповідного звернення, тощо
Недоброчесність посадових осіб під час формування проєктів рішень щодо надання земельних ділянок у власність.
Порушення принципу правової визначеності у рішеннях, що регулюють процедури надання у власність земельних ділянок.
Відсутність критеріїв черговості і пріоритетності надання земельних ділянок окремим категоріям громадян.
Зловживання щодо підготовки рішень (процедури обговорення, оприлюднення, включення питань до порядку денного, винесення на голосування, голосування «пакетами», закладення в тексти рішень запланованих помилок).
Недостатній рівень правової обізнаності громадян щодо забезпечення права на отримання земельної ділянки
Високий
Створення публічного реєстру громади щодо земельних ділянок, які передані або можуть бути передані у власність фізичних та юридичних осіб, забезпечення його достовірності й оновлення інформації (шляхом призначення відповідальної особи за ведення реєстру та його актуалізацію щонайменше раз на півроку)
Вінницька ОТГ оприлюднює всі результати громадських слухань своєму сайті. Львівська міська рада теж оприлюднює такі рішення.
нормативні документи місцевої ради, що визначають порядок і процедури надання земель комунальної власності у власність фізичних та юридичних осіб, сайт ОМС
Здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади
Відповідно до ст. 189 ЗКУ самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами. У ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеві ради ухвалюють рішення щодо здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель. Відповідно до ст. 12 ЗКУ, ст.ст. 13, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до повноважень місцевих рад у сфері земельних відносин, окрім встановлення згаданих обмежень, належать здійснення контролю за їх дотриманням у процесі використання земель та виготовлення містобудівної документації. Під час здійснення самоврядного контролю ймовірно виникатимуть обставини, за яких посадові особи можуть зловживати повноваженнями контролю, що сприяє реалізації корупційних ризиків. Реалізація корупційних ризиків може бути пов’язана з бажанням отримати неправомірну вигоду від осіб та організацій, які є об’єктами контролю та порушують вимоги земельного законодавства, чи задовольнити приватний інтерес або інтерес третіх осіб
Ймовірність зловживання в процесі здійснення контролю виконавчими органами місцевої ради за використанням та охороною земель в громаді. Зловживання можуть полягати у фактичному нездійсненні такого контролю або формальному його здійсненні з метою отримання неправомірної вигоди, у задоволенні приватного інтересу чи інтересів третіх осіб. Зазначені ризики можуть бути реалізовані з метою приховування порушень вимог земельного законодавства окремими фізичними чи юридичними особами та можливих негативних наслідків від таких порушень усупереч інтересам громади
Наявність дискреційних повноважень в уповноважених посадових осіб місцевої ради щодо визначення відповідальних посадових осіб та порядку здійснення контролю на території громади.
Непрозорість відбору тай відсутність чітких вимог до компетенції та доброчесності осіб, які визначаються для здійснення контролю.
Особиста недоброчесність і зацікавленість посадових осіб ради, уповноважених на ухвалення рішення.
Незабезпечення відкритості процесів контролю та небажання посадових осіб органу посилювати громадську участь у вирішенні зазначених питань
Високий
Внесення пропозицій щодо усунення прогалин та невідповідностей у нормативному регулюванні процесу встановлення обмежень місцевими радами на земельні ділянки в сфері охорони довкілля.
Упровадження періодичного звітування (щонайменше раз на рік) керівництвом органу місцевого самоврядування перед громадою щодо дотриманням вимог земельного законодавства та охорони навколишнього природного середовища (публічні виступи, публікація звітів на вебсайті органу).
Підвищення рівня правової обізнаності членів громади щодо їх прав та обов’язків у сфері охорони довкілля та форм громадського контролю
Переяславська міська рада Київської області затвердила Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель територіальної громади м. Переяслава-Хмельницького
Сумська міська рада затвердила Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель громади.
рішення місцевої ради про затвердження положення / порядку здійснення самоврядного контролю; матеріали звернень (скарг) громадян щодо порушення вимог земельного законодавства; матеріали перевірок виконавчих органів місцевих рад щодо дотримання вимог земельного законодавства на території громади; інформація місцевої ради щодо вжитих заходів по усуненню порушень земельного законодавства за результатами перевірок
Вирішення питання щодо повернення земельних ділянок у власність громади
Для попередження корупційних ризиків та забезпечення прозорості під час реалізації місцевими радами цієї функції ключовим є оприлюднення повної та актуальної інформації про земельні ділянки територіальної громади, які повинні належати або можуть належати громаді за законом. Для переходу певної ділянки до земель запасу відповідної ради необхідно вжити низку заходів, зокрема й судових. Натомість існують схеми, завдяки яким земельні ділянки, що повинні за законом перейти у власність громади, можуть перейти до приватної власності, оскільки міська рада не має відповідної інформації про них і тому не вчиняє передбачених законом дій та процедур щодо таких ділянок.
До такої інформації можна віднести відомості про: підстави для припинення місцевою радою права користування земельними ділянками (ст. 141 ЗКУ); підстави для припинення органом місцевого самоврядування права приватної власності на землю (ст.ст. 140 і 143 ЗКУ); факти добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою на користь органу місцевого самоврядування (ст. 142 ЗКУ); підстави для подання органом місцевого самоврядування позову до суду про визнання спадщини у вигляді земельної ділянки відумерлою (ст. 1277 Цивільного кодексу України); підстави для законного припинення правовідносин, що тягнуть за собою набуття третіми особами права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність) (ст. 119 ЗКУ).
Щоб вчиняти передбачені законом дії з припинення права власності (права користування) і повернення земельних ділянок до комунальної власності, з ухвалення у власність земельної ділянки через відмови власника отримувати відумерлу спадщину у вигляді земельних ділянок та не допускати отримання третіми особами земельних ділянок у власність внаслідок набувальної давності, ОМС має своєчасно отримувати вказану інформацію відповідно до закону або за допомогою аналізу різноманітних реєстрів і баз даних, запитів до установ, які видають певні правовстановлювальні документи та зобов’язані вносити інформацію до відповідних державних реєстрів.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів місцевих рад належить надання податковим органам у строки та в порядку, що встановлені Податковим кодексом України, інформації стосовно власників та користувачів, зокрема на правах оренди (суборенди), емфітевзису, земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної сільської, селищної, міської ради, а також іншої інформації, визначеної Податковим кодексом України
Ймовірність невжиття або зволікання з ужиттям уповноваженими посадовими особами заходів щодо збору необхідної кількості інформації для припинення права власності (права користування) і повернення земельних ділянок до комунальної власності з метою отримання неправомірної вигоди, задоволення приватного інтересу чи дій в інтересах третіх осіб.
Ймовірність затягування процесу реагування та вжиття заходів щодо повернення земельних ділянок у комунальну власність з метою отримання неправомірної вигоди, задоволення приватного інтересу чи дій в інтересах третіх осіб
Відсутність визначених або недосконалість чинних внутрішніх порядків, процедур та алгоритмів повернення земельних ділянок до комунальної власності громади.
Відсутність дієвої системи контролю за вжиттям заходів та наявністю необхідної інформації.
Відсутність систематизованої інформації про земельні ділянки, що можуть бути повернуті у власність громади
Високий
Визначені чіткі процедури збору, аналізу та систематизації інформації про земельні ділянки, які мають або потенційно можуть переходити у власність територіальної громади згідно із законом.
Збір, отримання та оприлюднення повної, достовірної та актуальної інформації про земельні ділянки, які за законом повинні належати або можуть належати місцевій громаді, та інформації про земельні ділянки, що набуваються у власність громадою за певними процедурами
нормативні акти органу місцевого самоврядування, які визначають порядок отримання інформації про земельні ділянки, її аналізу, систематизації та вжиття заходів щодо повернення, сайт місцевої ради
Підготовка та процедура погодження проєкту рішення міської ради щодо передачі вільних земельних ділянок у користування чи власність
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗКУ орган місцевого самоврядування в межах повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, ухвалених відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель, проєктів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Водночас поширеною є практика встановлення у внутрішніх документах ради (регламент ради, положення про постійні депутатські комісії, виконавчі органи ради, тощо) з непередбачених законодавством підстав для відмови у передачі земельної ділянки у власність чи користування та/або затягування процесу ухвалення рішення, встановлення необґрунтованих обмежень та перепон під час підготовки рішення (наприклад, витребування додаткових документів або погоджень, які не передбачені законодавством). Місцева рада може відмовити у передачі земельної ділянки у власність чи користування без належного обґрунтування причин чи створити сприятливіші умови для інших осіб з метою отримання неправомірної вигоди, задоволення приватного інтересу чи інтересів третіх осіб
Ймовірність включення до нормативних актів місцевої ради положень, які передбачають можливість неправомірної відмови в ухваленні рішення щодо передачі земельної ділянки з метою подальших корупційних зловживань.
Ймовірність штучного затягування процесу ухвалення рішення чи встановлення інших необґрунтованих обмежень в реалізації права власності на землю. Місцева рада може встановити додаткові погодження, які не передбачені законодавством, або ускладнювати процедури отримання необхідних документів
Недосконалість законодавства, яке регулює порядок передачі земельних ділянок у власність чи користування, що створює умови для корупційних зловживань.
Недостатній контроль за дотриманням порядку передачі земельних ділянок у власність чи користування ускладнює виявлення та притягнення до відповідальності за корупційні правопорушення
Високий
Із залученням уповноваженого підрозділу / особи з питань запобігання корупції провести верифікацію нормативних актів місцевої ради на предмет наявності корупціогенних факторів та норм, що можуть ускладнювати процедуру підготовки й ухвалення рішення щодо передачі земельної ділянки у власність і сприяти реалізації корупційних ризиків.
Ухвалення рішення приведення у чітку відповідність внутрішніх регламентних актів місцевої ради до вимог законодавства, що регулюють питання передачі земельних ділянок у приватну власність, у частині строків процедури та виключних законних підстав для відмови у наданні ділянки
регламент міської ради, положення про постійні депутатські комісії, регламент виконавчого комітету ради, положення про виконавчий орган ради з земельних питань, інші порядки та положення, які регулюють ухвалення радою рішень з питань земельних відносин
Управління нерухомим комунальним майном
Проведення фізичного обстеження орендованого приміщення
Об’єкти комунальної власності територіальної громади, передані в оренду, орендарі можуть не завжди використовувати за цільовим призначенням. Бувають також випадки, коли орендарі використовують додаткові площі, не передбачені договором. Без необхідного контролю суб’єкти господарювання, укладаючи договори оренди, можуть свідомо зазначати інший, відмінний від фактичного, вид діяльності з нижчою орендною ставкою, використовувати додаткові площі, непередбачені договором. Тож умисне неперешкоджання з боку посадових осіб ОМС (з метою отримання неправомірної вигоди собі або близькими особами) шляхом нездійснення контролю за орендою, зокрема за сплатою орендної плати, створюють умови для виникнення інших зловживань
Можливість посадових осіб органу місцевого самоврядування умисно не контролювати (не вживати заходів реагування) або свідомо приховувати відомості про порушення умов договору оренди (суборенду, використання не за цільовим призначенням) з метою набуття власної вигоди від орендарів
Непроведення органом місцевого самоврядування детальної інвентаризації фактичного використання майнових комплексів та всього комунального майна стосовно фактичного використання площі комунальними установами, підприємствами та організаціями, виконавчими органами та орендарями.
Неоприлюднення вчасно та у повному обсязі інформації про всі підвідомчі об’єкти нерухомості та вільні для оренди площі.
Відсутність системи контролю щодо використання об’єктів комунальної власності та фізичного обстеження об’єктів комунальної власності, переданих в оренду
Високий
Затвердження внутрішнього порядку проведення періодичного фізичного обстеження об’єктів комунальної власності, переданих в оренду, та перевірки дотримання умов договору. Зокрема у порядку визначено: періодичність перевірок; відповідальність за недотримання вимог договору (нецільове використання, несанкціонована суборенда тощо); процедуру проведення таких перевірок; відповідальних осіб; формат звітування про результати перевірок.
Передбачення у внутрішніх політиках, що визначають процедуру передачі комунального майна в оренду, заборони та відповідальності за порушення умов оренди орендарями.
Упровадження вимоги щодо публічного звітування (наприклад, розміщення на вебсайті звіту) про використання об’єктів комунальної власності
Порядок виконання контрольних функцій у сфері оренди комунального майна територіальної громади міста Переяслава, який містить положення щодо проведення документального та періодичного комплексного контролю, алгоритм дій у разі виявлення порушень, а також форму звіту про здійснення періодичного комплексного контролю об’єкта оренди
порядок або практика періодичного фізичного обстеження об’єктів комунальної власності, переданих в орендне користування, що буде визначено на основі результатів вибіркового дослідження результатів такої перевірки; звіт про здійснення періодичного комплексного контролю об’єкта оренди або акт за результатами проведення такого контролю
Оприлюднення переліків (перший і другий) в ЕТС та на офіційному вебсайті
Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орган місцевого самоврядування повинен сформувати Переліки першого і другого типу щодо об’єктів оренди комунальної власності. Перелік першого типу — перелік об’єктів, щодо яких ухвалено рішення про передачу в оренду на аукціоні. Перелік другого типу — перелік об’єктів, щодо яких ухвалено рішення про передачу в оренду без проведення аукціону. Водночас цей Закон надає право місцевій раді визначити додаткові критерії об’єктів, включення до одного з переліків чи безпідставно відмовляти потенційним орендарям у включенні об’єкта до переліку. Отже, є можливість маніпулювати включенням об’єктів до переліків (наприклад, об’єкт, передача в оренду якого повинна здійснюватися за аукціоном, включений до переліку, який не передбачає проведення аукціону). Також залишається ризик зловживань у разі передачі комунального майна без конкурсу: релігійним організаціям, приймальням депутатів тощо
Можливість посадових осіб органу місцевого самоврядування маніпулювати включенням об’єктів до переліків (перший чи другий).
Можливість зловживань посадовими особами органу місцевого самоврядування у разі передачі комунального майна без конкурсу: релігійним організаціям, приймальням депутатів тощо
Відсутність внутрішніх порядків із чіткими вимогами (критеріями) для формування переліків і зрозумілих підстав для відмови потенційним орендарям у включенні об’єкта до переліку.
Дискреційні повноваження щодо визначення на власний розсуд додаткових критеріїв об’єктів чи включення до одного з переліків.
Дискреційні повноваження щодо надання відмови потенційним орендарям у включенні об’єкта до переліку.
Відсутність практики публікації першого і другого переліків об’єктів комунальної власності, які можуть бути передані в оренду додатково, на офіційному вебсайті (тобто не тільки в ЕТС)
Високий
Публікація першого і другого переліків об’єктів комунальної власності, які можуть бути передані в оренду, не тільки в ЕТС, а й додатково на офіційному вебсайті ОМС. Розроблення внутрішнього порядку, що містить чіткі критерії формування обох переліків відповідно до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Встановлення чітких та недискримінаційних критеріїв щодо надання відмови потенційним орендарям у включенні об’єкта до переліку
оприлюднені Луцькою міською радою переліки об’єктів нерухомого майна першого та другого типів відповідно до ухвалених радою рішень
вебсайт органу місцевого самоврядування, ЕТС, внутрішній порядок ОМС
Відчуження нерухомого комунального майна
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада може відчужувати нерухоме комунальне майно шляхом включення певних об’єктів до програми приватизації. З огляду на те, що це винятково компетенція депутатів, можуть виникати зловживання на користь питання відчуження нерухомого комунального майна.
Фаворитизм під час підготовки рішення до відчуження об’єкта нерухомого комунального майна з метою задоволення приватного інтересу осіб, що уповноважені на це, або в інтересах третіх осіб з метою отримання неправомірної вигоди
Відсутність встановленої місцевою радою процедури щодо визначення доцільності у відчуження нерухомого комунального майна.
Відсутність повної та достовірної інформації щодо об’єктів нерухомого майна, які рада планує відчужити.
Непроведення попереднього обговорення в громаді щодо можливості та доцільності відчуження майна.
Відсутність механізму громадського контролю за процедурою визначення майна, яке може бути відчужене радою
Високий
Визначення на рівні місцевої ради окремої процедури щодо відчуження нерухомого комунального майна.
Залучення представників громадськості до процесу визначення майна громади, що може підлягати відчуженню.
Визначення критеріїв обґрунтованості відчуження майна
визначення відповідальними посадовими особами місцевої ради вартості нерухомого комунального майна шляхом відбору незалежних оцінювачів.
Рішення Вишнівської сільської ради від 14.07.2020 «Про затвердження Порядку відчуження комунального майна, що належить до комунальної власності Вишнівської селищної ради»
Програма приватизації місцевої ради.
Перелік об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації.
Рішення сесії ради, яким визначено порядок відчуження нерухомого комунального майна та залучення суб’єктів оціночної діяльності
Формування переліку майна, що може підлягати приватизації
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією місцевих рад є затвердження місцевих програм приватизації. Голова, посадові особи ради та депутати можуть впливати на включення до програми конкретних об’єктів нерухомого майна в інтересах наближених осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність на території громади, або інших осіб за неправомірну вигоду або з метою отримання власної вигоди від такого об’єкта в подальшому.
Фаворитизм або наявність приватного інтересу (особистої зацікавленості) керівництва ради, депутатів чи окремих посадових, що уповноважені на здійснення зазначеної функції під час затвердження місцевої програми приватизації.
Ймовірність включення об’єкта до програми приватизації в інтересах наперед визначеної особи та подальше лобіювання передачі з метою отримання неправомірної вигоди чи незаконного прибутку від використання об’єкта для підприємницької діяльності
Відсутність встановленого місцевою радою порядку підготовки та затвердження місцевої програми приватизації.
Особиста недоброчесність посадових осіб, керівництва чи депутатів місцевої ради.
Відсутність повної та достовірної інформації щодо об’єктів нерухомого майна, які рада планує відчужити.
Відсутність затвердженого механізму залучення представників громадськості до процесу підготовки та затвердження місцевої програми
Високий
Визначення на рівні місцевої ради процедури участі представників громадськості у формуванні, обговоренні проєкту місцевої програми приватизації комунального майна.
Визначення чітких критеріїв, за якими об’єкти нерухомого комунального майна будуть включатися до місцевих програм приватизації.
Визначення відповідальними посадовими особами місцевої ради критеріїв обґрунтованості відчуження майна
рішення місцевої ради про затвердження переліку нерухомого майна, що може підлягати приватизації; перелік об’єктів нерухомого комунального майна, ще не можуть підлягати приватизації відповідно до законодавства; місцева програма приватизації комунального майна
Надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок
Технічні характеристики предмета закупівлі — основні важелі впливу на конкуренцію в тендерах. Ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено зазначення в тендерній документації інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, зокрема відповідну технічну специфікацію. Порушення цієї вимоги може призвести до дискримінації учасників тендерів та/або свідчити про змову між окремим постачальником та замовником.
Опис характеристик може також містити інші порушення, які досить часто свідчать про змову та прописування вимог під конкретного виробника, учасника. Часто уповноважені особи не мають необхідних знань та досвіду, щоб оцінити коректність вимог до предмета закупівлі. Зокрема, наявність у тендерній документації виразу «або еквівалент» та його обґрунтування, якщо технічна специфікація містить посилання на конкретну марку чи виробника.
Так, можуть бути зловживання, коли без відповідного обґрунтування зазначається конкретна марка, модель, виробник або конкретні параметри, яким відповідає певна марка чи модель, надмірні вимоги, що звужує можливість пропонувати різні види продукції, додаткові вимоги, не передбачені нормативними актами (наявність необов’язкових сертифікатів, довідок, відгуків).
Отже, замовники штучно обмежують коло потенційних учасників, що може свідчити про наявність змови між замовником та постачальником, і, як наслідок, у закупівлях низька конкуренція та завищені ціни.
Про наявність таких ризиків можуть свідчити фактори: наявність в електронній системі закупівель звернень від потенційних учасників щодо уточнення значень у технічній специфікації; відсутність в електронній системі закупівель у тендерній документації технічної специфікації предмета закупівлі; наявність у технічній специфікації предмета закупівлі конкретної марки, моделі, виробника або конкретних параметрів, яким відповідає певна марка чи модель, без зазначення виразу «або еквівалент»; відсутність обґрунтування посилання в технічній специфікації на конкретну марку, модель, виробника або конкретні параметри, яким відповідає певна марка чи модель; штучне об’єднання кількох частин предмета закупівлі, які потенційно могли б бути лотами, у цілісний предмет закупівлі з метою звуження кола учасників, наприклад, звичайних ліків і наркотичних засобів, на які потрібне спеціалізоване ліцензування, або двох типів вугілля, один з яких має тільки певний виробник; застосування в описі предмета закупівлі певних «географічних» обмежень до учасників торгів, наприклад, кількість АЗС у певному районі чи місті, відстані до цих АЗС
Можливість зловживання службовим становищем шляхом не зазначення або неповного відображення значення характеристик предмета закупівлі в технічній специфікації з метою ускладнення для потенційних учасників підготовки якісної тендерної пропозиції та/або наявність змови між замовником і певним учасником з метою отримання неправомірної вигоди від реалізації договору.
Можливість зловживання службовим становищем під час опису технічної специфікації предмета закупівлі шляхом його опису під конкретного учасника з метою отримання неправомірної вигоди від реалізації договору.
Можливість закупівлі неякісних товарів, робіт, послуг за низькою ціною в умовах попередньої змови посадових осіб замовника та постачальника шляхом виключення з тендерної документації вимог щодо стандартів якості
Дискреційні повноваження під час підготовки тендерної документації.
Недостатній розподіл обов’язків із планування закупівель, відсутність систем внутрішнього контролю.
Положення чинного законодавства у сфері публічних закупівель, що унеможливлюють зовнішній контроль за процедурою закупівлі в період дії правового режиму воєнного стану.
Відсутність в електронній системі закупівель у тендерній документації технічної специфікації предмета закупівлі.
Наявність в технічній специфікації предмета закупівлі конкретної марки, моделі, виробника або конкретних параметрів, яким відповідає певна марка чи модель без зазначення виразу «або еквівалент».
Відсутність обґрунтування посилання в технічній специфікації на конкретну марку, модель, виробника або конкретні параметри, яким відповідає певна марка чи модель
Високий
Розробка політики закупівель, яка повинна передбачати детальну регламентацію прав та обов’язків відповідальних осіб замовника, визначати вимоги до процесу складання та якості технічних специфікацій, упроваджувати систему контролю за ухваленням рішень та процедуру залучення уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції до процедури проведення закупівлі.
Розробка для товарів з ризикових категорій типових специфікації, які є елементом внутрішньої політики закупівель
готові технічні специфікації Prozorro Market, що містять опис технічних, якісних та експлуатаційних характеристик товарів різних виробників однієї товарної групи, з однаковими базовими характеристиками. Рекомендації Антимонопольного комітету України (наприклад, щодо проведення публічних закупівель на ринках постачання продуктів харчування, послуг їдалень та кейтерингових послуг, щодо закупівлі шкільних автобусів). Національні стандарти України, які регулюють параметри відповідних предметів закупівлі
підготовлена замовником тендерна документація (технічна специфікація предмета закупівлі)
Формування кваліфікаційних критеріїв предмета закупівлі, інших частин тендерної документації
Формуючи тендерну документацію, замовники можуть зазначати вимоги, які носять дискримінаційний характер, обмежують право учасників взяти участь у тендері та звужують коло учасників. Проте українське законодавство не містить чіткого переліку дискримінаційних умов, тож підтвердити їх наявність у тендерній документації учасники можуть, лише звернувшись з оскарженням до Антимонопольного комітету України, до компетенції якого входить розгляд відповідних питань.
Можуть бути дискримінаційні вимоги щодо підтвердження наявності досвіду виконання аналогічних договорів, укладених лише з бюджетними / комунальними установами. Це обмежує можливість участі в тендері тих учасників, які раніше не працювали у державному секторі, проте мають спроможність і досвід, що може забезпечити потребу замовника.
Також деколи замовники мають намір закупити або конкретний товар, або у конкретного постачальника, тому зазначають у тендерній документації на закупівлю товарів вимогу надати гарантійний лист від виробника (авторизаційний лист). Водночас у переліку товарів, на які потрібно надати такі листи, вказують товари, які виробляються одним виробником, що суттєво звужує конкуренцію на відповідній закупівлі.
Крім того, іноді зазначають такі дискримінаційні вимоги, як наявність сертифікатів, зазначення відстані до замовника, огляд об’єкта (для закупівлі робіт). Але на практиці всі ці вимоги не гарантують якість предмета закупівлі, а лише обмежують кількість учасників закупівлі.
Проте використання затверджених типових специфікацій, договорів, запровадження стандартних правил формування кваліфікаційних критеріїв за предметами закупівель унеможливлює раптове виникнення дискримінаційних умов і надходження обґрунтованих скарг від учасників закупівель. Якщо замовник надає добре підготовлену документацію та добросовісно супроводжує процес, предмет оскарження відсутній
Можливість встановлення посадовою особою замовника дискримінаційних умов тендерної документації, орієнтованої на заздалегідь визначеного учасника, що звужує коло потенційних учасників та/або унеможливлює перемогу учасників, які можуть запропонувати роботу / товар / послугу кращої якості за нижчу ціну, з метою отримання неправомірної вигоди та укладення договору із заздалегідь визначеним учасником
Наявність дискреційних повноважень щодо розробки тендерної документації.
Відсутність контролю за тим, наскільки заявлені замовником у тендерній документації характеристики товару, роботи чи послуги є специфічними чи спеціальними, як порівняти з іншими закупівлями цього замовника.
Юридична невизначеність прав і обов’язків відповідальних посадових осіб.
Правова невизначеність дискримінації в публічних закупівлях.
Концентрація повноважень шляхом покладання функцій на одну посадову особу
Високий
Проведення аналізу ринку та вивчення того, наскільки заявлені замовником у тендерній документації характеристики товару, роботи чи послуги є специфічними чи спеціальними, як порівняти з іншими закупівлями цього замовника, а у разі відсутності таких — з іншими тендерами в галузі.
Залучення уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції до аналізу тендерної документації в окремих закупівлях.
Урахування практики Антимонопольного комітету України стосовно інших тендерів замовника з метою встановлення, які вимоги вже визнавалися дискримінаційними і чи замовник застосовує їх надалі.
Використання затверджених на місцевому рівні типових форм тендерної документації, технічних специфікацій, запровадження стандартних правил формування кваліфікаційних критеріїв за предметами закупівель
Наказ Пенсійного Фонду України від 24.12.2021 № 180 «Про деякі питання організації закупівель для забезпечення потреб Пенсійного фонду України та його органів»
Формування умов поставки і оплати
Умови поставки і оплати суттєво впливають на вартість товарів, робіт і послуг. Наприклад, товари з терміновою поставкою потенційно коштуватимуть дорожче. Найчастіше такими умовами зловживають, щоб створити сприятливіші умови для обраних постачальників, і менш сприятливі — для всіх інших.
Якщо діапазон терміну оплати широкий, можуть бути маніпуляції з першочерговістю виплат. Замовник може створювати умови, коли наперед визначені учасники мають погодження для оплати з незначним відтермінуванням, а інші учасники чекатимуть дуже довго. Це корупційне порушення, яке спотворює конкуренцію.
Короткий термін поставки можуть використати в інтересах учасників, у яких вже є в наявності необхідний обсяг продукції, і яким не потрібен додатковий час на її виробництво, транспортування чи придбання.
Поширеними є умови постачання за замовленням замовника. Водночас бізнес може не отримати гарантій, що таке замовлення взагалі буде сформовано, не знати навіть попередніх термінів, коли замовник може його зробити. Також у закупівлі можуть зазначити надто короткий термін поставки від дати замовлення.
Як наслідок, учасники закупівлі не можуть об’єктивно планувати обсяги постачання і формувати необхідні запаси. Крім цього, з’являються і ризики, пов’язані з формуванням ціни. Переваги на таких закупівлях отримує бізнес, який змовляється із замовником: він може мати більше інформації чи вигідніші умови.
Можливість зловживання службовим становищем та змови посадових осіб замовника (ОМС) і потенційних контрагентів шляхом встановлення необґрунтованих умов поставки й оплати товарів з метою обрання їх постачальниками товарів, робіт та/або послуг з метою отримання неправомірної вигоди
Наявність дискреційних повноважень під час розробки тендерної документації щодо широкого діапазону терміну оплати.
Наявність дискреційних повноважень під час розробки тендерної документації щодо коротких строків поставки.
Наявність дискреційних повноважень під час розробки тендерної документації щодо умов постачання за замовленням замовника (у випадку, коли немає графіка поставок).
Відсутність контролю за тим, наскільки заявлені замовником у тендерній документації характеристики товару, роботи чи послуги є специфічними або спеціальними, як порівняти з іншими закупівлями цього замовника
Високий
Проведення закупівель за стандартизованими умовами поставок та оплати.
Включення до закупівельної політики органу примірних договорів закупівлі товарів, робіт або послуг, які будуть містити антикорупційні застереження.
Розробка Положення про договірну роботу як елементу політики закупівель, яким будуть рекомендовані примірні договори закупівлі товарів, робіт або послуг
Порядок ведення договірної роботи в Виконавчому комітеті Жмеринської міської ради; Положення про порядок ведення договірної роботи Сквирської міської ради
дані із системи електронних закупівель Prozorro; дані з модуля аналітики ВІ Prozorro
Проведення не конкурентних закупівель (по сумі закупівель)
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі» відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Конкурентність процедур є індикатором дотримання таких принципів здійснення публічних закупівель, як добросовісна конкуренція серед учасників, відкритість і прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників і рівне ставлення до них, тобто забезпечення рівного доступу учасників до процедур закупівель замовника. Якщо замовник зловживає неконкурентними процедурами, то його закупівлі не відповідають вищезазначеним принципам, а також є ризик уникнення процедур закупівель з метою укладання договорів без проведення відповідних процедур з певними постачальниками. Крім того, у неконкурентних закупівлях може бути завищена вартість предмета закупівлі. Отже, це може свідчити також і про корупційні ризики.
Факторами, що свідчать про недоброчесність цього процесу є: більшість проведених замовником закупівель відбуваються за неконкурентними процедурами; часте застосування закупівель за винятками п. 7 ст. 3 та ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 13 Особливостей на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування); розбиття (поділ) річного обсягу закупівлі на обсяги, які не перевищують визначені межі застосування процедур закупівель.
Допустиме значення — коли відсоток конкурентних закупівель (по сумі закупівель) становить не менше, ніж середнє значення по країні за даними модуля аналітики (за 2023 рік — 62,9 %17).
Можливість посадових осіб замовника (ОМС) умисно штучно дробити предмет закупівлі із зазначенням сукупності таких технічних або інших споживчих характеристик товару, які дають змогу замінити одну конкурентну процедуру закупівлі на більшу кількість неконкурентних процедур закупівель (прямі договори), або застосування спрощених закупівель.
Необґрунтоване застосування під час проведення закупівель винятків п. 7 ст. 3 та ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 13 Особливостей на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування)
Дискреційні повноваження під час планування закупівель.
Недостатній розподіл обов’язків із планування закупівель, відсутність систем внутрішнього контролю.
Відсутність ефективних механізмів реагування на порушення у спрощених закупівлях
Високий
Запровадження процедури експертизи (аналізу) Річного плану закупівель на предмет наявності ознак поділу закупівлі одного виду послуг або товарів на декілька окремих закупівель з метою «оминути» застосування процедури відкритих торгів.
Використання аналітичних модулів для аналізу закупівель (bi.prozorro.org, clarity-project.info, acm-ua.org, cpvtool).
Проведення замовником попередніх ринкових консультацій для плануванні закупівель та організації їх проведення з метою аналізу ринку, зокрема
15 62,9 — середній відсоток конкурентних закупівель у системі Prozorro за 2023 рік (по сумі закупівель). Індикатор необхідно переглядати наприкінці року, оскільки відсотки щорічно змінюються. Дані надані з модуля аналітики ВІ Prozorro.
отримання рекомендацій та інформації від суб’єктів господарювання
відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі».
Запровадження процедури попереднього аналізу контрагентів і візування уповноваженим підрозділом (уповноваженою особою) з питань запобігання та виявлення корупції проєктів прямих договорів
оприлюднення планів закупівель на сайті ОМС; на сайті Львівської міської ради, наприклад, оприлюднюється інформація щодо планів закупівель, а саме посилання на вкладку модуля аналітики ВІ Prozorro — Етап планування. Цей додаток допомагає виконувати аналіз планів закупівель за останні два роки у різних розрізах. Крім того, на сайті Львівської міської ради оприлюднюється інформація щодо співпраці з бізнесом (консультації з ринком): Зведена інформація 2022. Консультації для ефективної співпраці з бізнесом (2019—2021—2022)Також на сайті Львівської міської ради оприлюднюється інформація щодо аналізу закупівель
дані із системи електронних закупівель Prozorro, дані з модуля аналітики ВІ Prozorro
Кількість учасників у конкурентних торгах
Цей показник слугує для вимірювання рівня конкуренції в конкурентних торгах, тобто вказує, скільки учасників у середньому подали свої пропозиції. Високий рівень конкуренції свідчить про високу професійність підготовки до торгів замовником і високу ймовірність отримання ринкової чи близької до неї ціни.
Чим менша кількість учасників закупівель, тим більше ринок закупівель має ознаки олігополістичного. Такий ринок, на відміну від конкурентного середовища, відзначається ймовірністю таких корупційних ризиків, як змова безпосередньо між самими учасниками закупівлі (антиконкурентні узгоджені дії) або змова учасників із замовником.
Зі свого боку замовники не можуть безпосередньо впливати на ризик антиконкурентних узгоджених дій або змови між учасниками за відсутності беззаперечних доказів та без передачі фактів щодо них до відповідних органів (насамперед до Антимонопольного комітету України, органу, що займається захистом економічної конкуренції), адже лише Антимонопольний комітет України може встановити наявність порушення.
Загалом по Україні протягом останніх років показник демонструє тенденцію до зниження, однак суттєві відхилення від середнього значення в меншу сторону слід детально опрацювати та проаналізувати.
Маленька кількість учасників у конкурентних торгах замовника може свідчити про те, що замовник визначив вимоги до учасників у такий спосіб, що обмежив участь у закупівлі. Відповідно, може бути ситуація, коли учасники насправді не торгуються, а лише створюють видимість конкуренції. У такому випадку зазвичай перемагає учасник з найвищою ціною, тож не йдеться про економію та ефективність такого тендеру.
Також це може свідчити про узгодженість дій замовника та одного або декількох постачальників.
Ймовірність створення штучних перешкод участі у торгах шляхом встановлення дискримінаційних вимог до закупівлі та/або змови з окремим постачальником з метою неефективного проведення тендеру та отримання неправомірної вигоди за результатами змови
Дискреційні повноваження під час підготовки тендерної документації.
Відсутність контролю за тим, наскільки заявлені замовником у тендерній документації характеристики товару, роботи чи послуги є специфічними або спеціальними, як порівняти з іншими закупівлями цього замовника.
Юридична невизначеність прав і обов’язків відповідальних посадових осіб.
Концентрація повноважень шляхом покладання функцій на одну посадову особу.
Відсутність у замовника можливості дискваліфікувати учасника за «наявними фактами змови», що унеможливлює самостійне виявлення та попередження відповідних ризиків
Високий
Використання аналітичних модулів для аналізу закупівель (bi.prozorro.org, clarity-project.info, acm-ua.org).
Проведення замовником попередніх ринкових консультацій для планування закупівель та організації їх проведення з метою аналізу ринку, зокрема отримання рекомендацій та інформації від суб’єктів господарювання відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» та запрошення учасників ринку до участі в процедурах закупівель замовників. Забезпечення ініціативного сповіщення учасників ринку про плани закупівель (формування переліків учасників, розсилка запрошень тощо).
Формування річних планів закупівель та їх оприлюднення на офіційному вебсайті ОМС з метою ознайомлення учасників ринків з інформацією, що планують закуповувати замовники, та можливістю для учасників заздалегідь підготуватися ще до етапу оголошення закупівель
оприлюднення планів закупівель на сайті ОМС; на сайті Львівської міської ради, наприклад, оприлюднюється інформація щодо планів закупівель, а саме посилання на вкладку модуля аналітики ВІ Prozorro — Етап планування. Цей додаток допомагає виконувати аналіз планів закупівель за останні два роки у різних розрізах. Крім того, на сайті Львівської міської ради оприлюднюється інформація щодо співпраці з бізнесом (консультації з ринком): Зведена інформація 2022. Консультації для ефективної співпраці з бізнесом (2019—2021—2022)Також на сайті Львівської міської ради оприлюднюється інформація щодо аналізу закупівель
дані із системи електронних закупівель Prozorro, дані з модуля аналітики ВІ Prozorro
Наявність процедур закупівель із задоволеними скаргами до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
Велика кількість задоволених колегією скарг може свідчити про неякісну підготовку тендерної документації та неефективну організацію процесу закупівель замовником або умисне обмеження конкуренції для надання переваги конкретним учасникам. Наприклад, через дискримінаційні підходи до розгляду пропозицій, підготовки проєктів договорів, дискримінаційні вимоги в тендерній документації чи технічній специфікації до предмета закупівлі тощо.
Це може проявлятися під час необґрунтованої відміни процедур закупівель і може свідчити про те, що замовнику складно якісно оголосити й провести торги або він умисно створює умови для перемоги певного учасника. Особливо, коли замовник після відміни закупівлі одразу заново оприлюднює оголошення про проведення закупівлі з ідентичними вимогами та характеристиками.
Отже, відміна процедури може вказувати на корупційну змову між певним учасником та посадовими особами місцевого самоврядування. Як правило відміна закупівлі в разі змови може відбуватися з кількох причин: несподіваний програш «свого» учасника; відсутність у «свого» учасника можливості брати участь в даний конкретний період проведення закупівлі; у відповідь на звинувачення у змові зі «своїм» постачальником у певному конкретному випадку та з подальшим перенесенням закупівлі на інший період.
У таких випадках замовник відміняє процедуру закупівлі, посилаючись на такі підстави як відпала потреба, відсутність фінансування тощо. Проте остання практика Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель показує, що у випадку оскарження учасником відміни тендеру часто виявляється, що замовник не може документально підтвердити обґрунтованість відміни. Тож орган оскарження задовольняє скаргу та зобов’язує замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі.
Ймовірність безпідставної дискваліфікації учасників з метою надати перевагу окремому учаснику шляхом визначення в тендерній документації вимог у такий спосіб, щоб надати перевагу вже заздалегідь обраному учаснику.
Ймовірність неправомірного скасування процедури закупівлі шляхом змови між певним учасником та посадовими особами місцевого самоврядування з метою перенесення закупівлі на інший період і сприяння участі в ньому завідомо обраного постачальника
Дискреційні повноваження під час підготовки тендерної документації.
Недостатній розподіл обов’язків з планування закупівель, відсутність систем внутрішнього контролю.
Відсутність контролю за тим, наскільки заявлені замовником у тендерній документації характеристики товару, роботи чи послуги є специфічними або спеціальними, як порівняти з іншими закупівлями цього замовника.
Відсутність у ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» деталізованих пояснень щодо аргументування замовником об’єктивної потреби у відміні закупівлі.
Непослідовність рішень Антимонопольного комітету України як органу оскарження щодо ідентичних скарг залежно від складу Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (приклади на с. 21 Рекомендацій НАЗК).
Недостатня кількість висококваліфікованих співробітників із практичним досвідом роботи у сфері закупівель, що пов’язано з плинністю професійних кадрів, суттєвими змінами у законодавстві у цій сфері
Високий
Додатковий контроль під час підготовки тендерної документації, зокрема моніторинг антикорупційним уповноваженим.
Перегляд розподілу обов’язків з планування закупівель та визначення системи внутрішнього контролю за цим процесом.
Створення робочої групи для розгляду пропозицій та регламентація її роботи.
Забезпечення спеціалізованого навчання співробітників у сфері закупівель
оприлюднення звітів, що містять узагальнену інформацію про результати здійснення публічних закупівель на сайті Дніпровської міської ради, зокрема по кількості оскаржуваних процедур
дані із системи електронних закупівель Prozorro; дані з модуля аналітики ВІ Prozorro. Корисні посилання: узагальнена практика Антимонопольного комітету України щодо оскарження закупівель, Трансперенсі Інтернешнл Україна, дослідження «Захистити свої права: як працює оскарження закупівель за новими правилами»
Виявлення порушень, які мають ознаки корупційних і стосуються сфери публічних закупівель, під час перевірки органами фінансового контролю (ОФК)
ОФК (Державна аудиторська служба України) є одним з основних контролюючих органів у сфері публічних закупівель, на який покладено обов’язок здійснювати контроль за дотриманням законодавства про закупівлі шляхом проведення перевірки, інспектування або моніторингу.
ОФК може виявити порушення, які мають ознаки корупційних і стосуються сфери публічних закупівель, за результатами перевірок (Постанова КМУ від 01.08.2013 № 631), інспектування (Постанова КМУ від 20.04.2006 № 550) та моніторингу (ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі») .
ОФК може перевіряти публічні закупівлі під час перевірки, яка проводиться за наявності підстав, передбачених Порядком проведення перевірок закупівель, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об’єкта його права власності. У цьому випадку за результатами інспектування складається акт перевірки.
За результатами перевірки закупівель керівник структурного підрозділу, який проводив таку перевірку, може вносити на розгляд керівника органу державного фінансового контролю або його заступника пропозицію щодо проведення
перевірки усього комплексу питань фінансово-господарської діяльності замовника шляхом інспектування або державного фінансового аудиту.
ОФК може перевіряти публічні закупівлі під час інспектування, яке полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. У цьому випадку за результатами інспектування складається акт ревізії.
За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення:
притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об’єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Результати ревізії місцевого бюджету відображаються у зведеній довідці, яка формується на підставі актів ревізій та інших матеріалів, оформлених за результатами заходів державного фінансового контролю.
У разі проведення ревізії на підставі звернення правоохоронних органів, а також коли ревізією, проведеною з інших підстав, виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних правопорушень, акти таких ревізій з додатками до акта ревізії у строк не пізніше ніж 10 робочих днів передаються до правоохоронних органів.
ОФК може перевіряти публічні закупівлі під час моніторингу. Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Ймовірність порушення норм закупівельного законодавства шляхом необґрунтованого вибору переможця або безпідставної дискваліфікації учасників з метою надання переваги обраному учаснику постачальника
Мала кількість проведення перевірок, інспектувань, ревізій через їх складну процедуру та довготривалість.
Високий показник судових рішень щодо оскарження висновків моніторингу на користь замовників, це призводить до того, що замовники не бояться моніторингів і відповідальності за недоброчесні дії під час реалізації закупівель.
Непослідовність рішень ОФК щодо порушення законодавства у сфері публічних закупівель, різні висновки щодо ідентичних або схожих порушень.
Недостатня кількість висококваліфікованих співробітників з практичним досвідом роботи у сфері закупівель, що пов’язано із плинністю професійних кадрів, суттєвими змінами у законодавстві у цій сфері.
Невизначеність механізму усунення порушень, що були виявлені за результатами моніторингу закупівель, що може призводити до необґрунтованого впливу на рішення замовників. Зокрема, наразі є практика підготовки органами Державної аудиторської служби України зобов’язань замовникам щодо усунення порушень під час здійснення ними процедур закупівель, по яких існує судова практика на користь замовника
Високий
Запровадження процедури внутрішнього контролю за діями уповноваженої особи із здійснення публічних закупівель.
Розробка Порядку взаємодії, що є елементом закупівельної політики ОМС / замовника, який повинен передбачати детальну регламентацію прав та обов’язків уповноважених / відповідальних осіб замовника, визначати систему контролю за ухваленням рішень та процедуру залучення уповноваженої особи з питань запобігання корупції до процедури проведення закупівлі.
Запровадити періодичну (місячну або квартальну) систему звітування по закупівлях перед керівництвом замовника
на сайті Львівської міської ради оприлюднюється зведена інформація щодо звернень, моніторингу, скарг
акти та протоколи ОФК; аналітична звітність ОФК; інформація засобів масової інформації та пресслужби ОФК щодо виявлених порушень; дані із системи електронних закупівель Prozorro
Організація роботи із запобігання та виявлення корупції
Розробка проєктів актів ОМС
Органи місцевого самоврядування наділені широким обсягом повноважень, які визначені, зокрема, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Під час реалізації таких повноважень вони можуть розробляти проєкти актів, які будуть визначати правовідносини на місцевому рівні. Рішення ухвалюються на
Можливість включення корупціогенних факторів до проєктів актів ОМС.
Відсутність антикорупційної експертизи та процедури візування розпорядчих актів уповноваженим підрозділом (уповноваженою особою) з питань запобігання та виявлення корупції.
Відсутність контролю з боку юридичної служби на етапі формування проєктів управлінських функцій. Велика кількість документів, що надходять на візування уповноваженій особі з питань запобігання та виявлення корупції, у зв’язку з чим неможливо їх якісно і всебічно проаналізувати.
Віддаленість структурних підрозділів від адміністративної будівлі ОМС. Відсутність обов`язкового направлення на візування проєктів актів, внесених депутатами
Високий
Внесення зміни до Інструкції з діловодства в ОМС, Порядку підготовки проєктів рішень виконкому та розпоряджень голови в частині того, що уповноваженого залучено до проведення антикорупційної експертизи та візування проєктів внутрішніх документів (розпорядження, рішення) залежно від їх видів.
Внесення зміни до Інструкції з діловодства в ОМС щодо обов’язку направлення на візування проєктів актів, внесених депутатами. Проведення аналізу проєктів документів, здійснення антикорупційної експертизи та візування антикорупційним уповноваженим. У випадку непогодження антикорупційним уповноваженим проєктів документів, написання ним обґрунтування підстав такого непогодження та повідомлення про виявлені корупціогенні фактори голові.
Інструкція з діловодства Полтавської міської ради. Інструкція з діловодства Львівської міської рад
Інструкція з діловодства чи документообігу; Порядок підготовки проєктів рішень виконкому та розпоряджень голови. Корисні посилання:
Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях;
Порядок складання інструкції з діловодства в ОМС; Методичні матеріали НАЗК із організації візування проєктів актів: Методична настанова з візування проєктів актів антикорупційним уповноваженим; алгоритм візування проєктів актів антикорупційним уповноваженим; Посібник «Як писати нормативно-правові акти без корупції»; онлайновий курс «Візуй професійно»
Забезпечення захисту прав та гарантій викривача
Відповідно до ч. 1 ст. 535 Закону України «Про запобігання корупції» заборонено розкривати інформацію про особу викривача і його близьких осіб або інші дані, які можуть ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб третім особам, які не залучаються до розгляду, перевірки та/або розслідування повідомлених ним фактів, а також особам, дій або бездіяльності яких стосуються повідомлені ним факти. Незважаючи на зазначене право викривача на конфіденційність, посадові особи ОМС, які мають доступ до інформації про викривача та перебувають у дружніх відносинах із особами, яких стосується повідомлення, можуть незаконно передавати їм інформацію про викривача, внаслідок чого до викривача можуть застосовуватися негативні заходи впливу
Можливість розголошення інформації про викривача та його близьких осіб
Особиста зацікавленість посадових осіб ОМС у розкритті інформації про викривача з метою застосування до нього негативних заходів впливу.
Упереджене ставлення посадових осіб ОМС, представників депутатського корпусу чи керівництва ОМС до діяльності викривачів.
Недостатнє висвітлення негативного впливу та наслідків від корупційних проявів на життєдіяльність суспільства. Незабезпечення ОМС функціонування захищених каналів для повідомлень про корупцію
Високий
Затвердження внутрішнього акта, який визначатиме порядок роботи з повідомленнями про корупцію, визначає процедуру прийняття повідомлень, їх реєстрацію, облік та доступ до них.
Організація внесення змін до інструкції з діловодства щодо забезпечення подання повідомлень про корупцію через Єдиний портал викривачів НАЗК. А також заходи, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до матеріальних носіїв інформації, які містять дані, що дають можливість ідентифікувати особу викривача.
Розміщення на офіційному сайті ОМС інформації щодо організаційних засад функціонування викривачів і позитивних наслідків від їхньої діяльності, а також за потреби надання особистих консультацій уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції. Розроблення та затвердження правил забезпечення конфіденційності викривача під час обробки повідомлень про корупцію згідно зі зразком, наведеним у додатку до Роз’яснення НАЗК від 24.02.2021 № 4 «Щодо забезпечення права викривача на конфіденційність та анонімність»
на головній сторінці вебсайту Вінницької обласної ради розміщено посилання на Портал повідомлень про корупцію НАЗК
офіційні сайти місцевих рад; внутрішні політики щодо роботи з викривачами, щодо роботи з повідомлення про корупцію, а також звернення, скарги та повідомлення про корупцію, що надходили, та матеріали їх розгляду. Корисні посилання: База знань НАЗК та рекомендації по роботі з викривачами
Організація роботи з повідомленнями про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»
У зв’язку з низьким рівнем культури викривання корупції існує ймовірність неповідомлення посадовими особами або депутатами ОМС антикорупційному уповноваженому про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, що може призводити до порушень антикорупційного законодавства та реалізації корупційних схем
Можливість неповідомлення посадовими особами або депутатами ОМС про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень
Недостатня культура викривання в ОМС (невмотивованість посадових осіб щодо здійснення повідомлень про корупцію).
Недостатня обізнаність посадових осіб ОМС щодо правильності здійснення повідомлення про корупцію. Недостатнє висвітлення негативного впливу та наслідків від корупційних проявів на життєдіяльність суспільства. Упереджене ставлення посадових осіб ОМС, представників депутатського корпусу чи керівництва ОМС до діяльності викривачів
Високий
Розроблення та затвердження локальних актів (механізмів), що визначають форми заохочення до повідомлення про корупційні порушення, організаційні засади функціонування механізму заохочення.
Запровадження системи морального та матеріального заохочення викривачів в ОМС. Розміщення на офіційному сайті ОМС інформації щодо організаційних засад функціонування викривачів і позитивних наслідків від їхньої діяльності, а також (за потреби) надання особистих консультацій уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції
Харківська міська рада має положення про заохочення викривачів та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень. Могилів-Подільська міська рада затвердила Положення щодо впровадження районною радою механізмів заохочення викривачів та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції». Кропивницька міська рада затвердила розпорядження про заохочення викривачів та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень
офіційні сайти місцевих рад; внутрішні політики щодо роботи з викривачами, щодо роботи з повідомленнями про корупцію, а також звернення, скарги та повідомлення про корупцію, що надходили, та матеріали їх розгляду. Корисні посилання: Державна антикорупційна програма, методичні матеріали НАЗК: онлайновий курс «На захисті викривачів», освітній серіал «Викривач в законі»
Соціально-економічна інфраструктура
Фінансування закладів охорони здоров’я
Відповідно до ст. 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» кошти бюджетів органів місцевого самоврядування є також джерелом фінансування охорони здоров’я. На практиці заробітні плати, залежно від пакета медичних послуг, фінансуються із держбюджету, а утримання, комунальні послуги, ремонти та інші поточні видатки медичного закладу залишаються за місцевою владою. Водночас розмір виділення коштів залежить винятково від рішення ОМС. Проте через відсутність чіткого розподілу, які медичні заклади (наприклад, лікарня обслуговує пацієнтів з кількох громад) та які саме видатки повинна фінансувати місцева рада, часто бувають ситуації, коли дублюються чи навпаки перекладаються витрати і відповідальність, що призводить до слабкої підзвітності, конфліктів і зловживань. З метою неправомірного заволодіння коштів посадова особа ОМС може у фінансових документах (бюджетній програмі, звітності тощо) вказати видатки на уже профінансовані послуги чи обладнання (наприклад, з джерела НСЗУ чи іншого ОМС) і фактично їх не здійснити. Найлегшим способом подальшого привласнення таких коштів є проведення закупівель з порушеннями, щоб вивести кошти на підконтрольних або пов’язаних осіб. Крім того, ОМС може фінансувати в більшому обсязі ті заклади охорони здоров’я, у яких керівники є їх наближеними особами (конфлікт інтересів)
Можливість посадових осіб ОМС виділити «на папері» кошти на уже профінансовані потреби закладу охорони здоров’я, фактично не здійснити видатки. Можливість посадових осіб ОМС упереджено розподіляти бюджетні кошти між закладами охорони здоров’я та фінансувати в більшому обсязі ті заклади охорони здоров’я, з керівниками яких є конфлікт інтересів
Відсутність чітко визначеного алгоритму розподілу коштів (зон відповідальності) між НСЗУ та іншими ОМС (у разі, якщо медичний заклад надає послуги пацієнтам декількох громад).
Відсутність або низький рівень обґрунтування та звітності щодо фінансування медичних закладів. Відсутність практики публікації звітності.
Неналежна процедура збору (оцінки) реальних потреб закладів охорони здоров’я, що виникає через брак даних і відсутність бачення розвитку конкретного закладу (перспективний план розвитку). Дискреційні повноваження ОМС щодо розміру виділених коштів та об’єктів фінансування
Високий
Розроблення внутрішнього порядку / методології / критеріїв збору потреб громади у медичних послугах з вимогою, що для кожної потреби обов’язково зазначається її обґрунтування.
Рекомендувати підконтрольним закладам охорони здоров’я розробляти перспективні плани їх розвитку, які ОМС враховуватиме під час оцінки потреб та фінансуванні сфери охорони здоров’я.
У разі наявності медичних закладів, які обслуговують пацієнтів кількох громад, співпрацювати з іншими ОМС (наприклад, розробити меморандум) щодо співфінансування закладів у тій частині, яка не передбачена договором з НСЗУ. Наприклад, визначитись, які заклади громада буде співфінансувати і в якій пропорції до свого населення, та порахували відсоткове співвідношення. Публікація на офіційному вебсайті ОМС звітів про виконання фінансування сфери охорони здоров’я для можливості здійснення контролю за розподілом та використанням коштів з боку громадськості
Оцінка потреб для розроблення стратегії сектору охорони здоров’я Межівської селищної ради, де міститься методологія та методи збору даних, статистичні показники, опис медичних закладів, фінансові показники рівня громади в галузі охорони здоров’я тощо. Опублікований у зручній для схвалення мешканців громади Звіт управління охорони здоров’я Южноукраїнської міської ради про виконання міської комплексної програми «Охорона здоров’я в Южноукраїнській міській територіальній громаді» на 2021-2025 роки. Розроблений Перспективний план розвитку Комунального некомерційного підприємства «Хмільницька центральна лікарня» Хмільницької міської ради з детальним описом фінансових надходжень, спроможності лікарні, обґрунтуванням необхідності капітальних інвестицій тощо. Опис хорошої практики Копичинецької громади щодо співпраці із сусідніми громадами у співфінансуванні лікарні, яка надає послуги обом громадам, шляхом укладення меморандуму
офіційний вебсайт ОМС (зокрема рубрика підрозділу управління охороною здоров’я в ОМС); вебсайти закладів охорони здоров’я; фінансові плани закладів охорони здоров’я; бюджетні програми ОМС; фінансова звітність щодо розподілу коштів
Управління закладами освіти
Адміністрування закладів освіти пов’язане із доступністю та якістю освіти, а також зі створенням безпечного освітнього середовища для здобувачів освіти (наприклад, дотримання санітарних, протипожежних та будівельних норм, забезпечення якісних послуг з харчування). Найпотенційнішими корупційними сферами в адмініструванні закладів освіти можна виділити організацію харчування, управління майном та управління персоналом.
Так, у сфері організації харчування працівники управління освіти в ОМС (засновника) чи адміністрації школи можуть попередньо домовлятися з конкретним постачальником. Це зазвичай робиться з метою отримання неправомірної вигоди (відкату) у разі забезпечення перемоги в тендерах на поставку продуктів або надання послуг з організації харчування. Крім того, замовник послуги (працівники управління освітою або адміністрація школи) та постачальник можуть домовитися поставити продукти нижчої якості чи обсягу, ніж передбачено договором, з метою формування штучних надлишків коштів, які можуть розподілятися між учасниками схеми. Потенційними учасниками корупційної схеми можуть також стати суб’єкти, які залучені до перевірок якості харчування: члени бракеражної комісії та працівники Держпродспоживслужби.
Що стосується управління майном, то законодавством встановлено, що об’єкти та майно школи не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням. Однак керівництво ОМС, депутати, чи працівники управління освітою ОМС тощо у змові з адміністрацією школи можуть отримувати неправомірну вигоду за здачу в оренду майна школи (приміщення, земельні ділянки, шкільні автобуси тощо).
Також може бути ситуація, коли посадові особи ОМС шляхом порушення містобудівних норм під час ухвалення рішення можуть надати дозвіл на впровадження комерційного проєкту (зведення багатоповерхівки, магазину, бізнес-центру тощо) на території школи з метою отримання неправомірної вигоди від забудовника. Щодо управління персоналом, то ризики з боку ОМС можуть бути тільки за сприяння (змови) адміністрації освітнього закладу, наприклад, зловживання щодо виплати заробітної плати вчителям. Так, повноваження керівника освітнього закладу дозволяють встановлювати розмір преміювання вчителям у надто широкому діапазоні (доплата за проведення позакласної роботи з учнями може становити від 10 до 40 % посадового окладу). Отже, у разі роботи близьких чи інших пов’язаних приватним інтересом вчителів директор школи має можливість за попередньою домовленістю із посадовими особами структурного підрозділу управління освітою в ОМС сприяти такому вчителю шляхом встановлення найвищих премій і доплат
Можливість надання упередженої переваги окремому постачальнику продуктів та/або послуг з харчування, з яким замовник (працівники управління освітою або адміністрація школи) може бути пов’язаний приватним інтересом.
Можливість замовника за попередньою змовою з постачальником домовитися поставляти продукти нижчої якості чи обсягу, ніж передбачено договором, з метою формування штучних надлишків коштів, які можуть розподілятися між учасниками схеми.
Можливість недоброчесних осіб (керівництва ОМС, депутатів, працівників управління освітою ОМС тощо) у змові з адміністрацією закладу освіти отримувати неправомірну вигоду за здачу в оренду майна закладу освіти (приміщення, земельні ділянки, шкільні автобуси тощо).
Можливість неправомірної передачі земельних ділянок школи у користування третім особам або ж під незаконні забудови з боку посадових осіб ОМС. Можливість керівника закладу освіти у змові з працівниками управління освітою ОМС зловживати службовими повноваженнями та призначати премії або інші виплати заохочувального характеру педагогічним працівникам, виходячи із приватного інтересу
Дискреційні повноваження під час підготовки тендерної документації та обрання переможця як з боку ОМС (замовника), так і з боку адміністрації закладу освіти (наприклад, коли школа має автономію).
Відсутність внутрішнього порядку регулювання укладення договорів і чітких критеріїв для відхилення пропозицій учасників.
Відсутність політик доброчесності (due diligence) в освітньому закладі чи управлінні освітою ОМС загалом та щодо процедур публічних закупівель зокрема.
Відсутність переліку послуг для забезпечення освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу.
Досить часто формальне звітування за результатами фінансового року як з боку управлінні освітою ОМС, так і з боку закладу освіти.
Відсутність єдиної системи обліку земель, що належать закладам освіти.
Відсутність ефективного контролю за використанням земель закладу освіти, що мають у своєму розпорядженні органи управління освітою ОМС.
Відсутність чітких та зрозумілих критеріїв оцінки професійних здобутків вчителів.
Дискреційні повноваження керівника навчального закладу щодо розподілу премій та інших виплат заохочувального характеру педагогічним працівникам. Спільна робота близьких осіб у закладі освіти, конфлікт інтересів між адміністрацією закладу освіти і працівниками ОМС чи депутатами
Високий
Моніторинг ринкових цін для вибору постачальника робіт, товарів та послуг за прямими договорами відповідальним структурним підрозділом замовника, який ініціює закупівлю, з обов’язковим наданням результатів моніторингу у складі обґрунтування потреби внесення закупівлі до Річного плану.
Використання уповноваженим із закупівель та/або уповноваженим із протидії корупції (у разі наявності) аналітичних модулів для моніторингу цін (bi.prozorro.org, clarity-project.info, acm-ua.org).
Розроблення ОМС заходів щодо створення належних умов для безпечного та якісного харчування в закладах освіти (наприклад, розроблення плану).
Посилення активності, обізнаності батьків та громадських організацій шляхом проведення інформаційної кампанії (навчання, роз’яснення, методичні матеріали) щодо механізмів контролю за вибором постачальників продукції та послуг з організації харчування.
Ініціювання ОМС перед Міністерством освіти України визначення повного (вичерпного) переліку послуг, надання яких забезпечує освітній процес або обслуговує учасників освітнього процесу.
Вимога до закладів освіти про забезпечення відкритого доступу до інформації про майно, яке перебуває на балансі школи (офіційний вебсайт, інформаційні стенди тощо), або опублікування на власному офіційному вебсайті у разі відсутності можливості у закладу освіти. Розроблення Положення про преміювання працівників закладів освіти, в якому детально розписати порядок визначення розмірів премій, щоб пов’язати їх із показниками якості роботи працівників. Залучення до напрацювання порядку визначення розмірів премій керівників закладів освіти, представників профспілок, батьківського самоврядування, громади для забезпечення кращого розуміння і виконання Положення
Рішення виконкому Ярославицької сільської ради від28.01.2022 № 3 «Про затвердження плану заходів щодо створення належних умов для безпечного та якісного харчування в закладах освіти Ярославицької сільської ради», у якому чітко прописані заходи та розподілено їх виконання між закладами освіти та радою. Програма організації харчування дітей у закладах дошкільної освіти Менської міської ради на 2022—2024 роки, у якій зрозуміло прописано розрахунок потреби в коштах на виконання програми та заходи щодо підвищення якості організації харчування. Розроблене та опубліковане рішення Львівської міської ради від 14.06.2021 № 494 «Про затвердження Положення про преміювання керівників закладів загальної середньої освіти Львівської міської територіальної громади»
офіційний вебсайт ОМС (зокрема рубрика підрозділу управління освітою в ОМС); публічний модуль аналітики bi.prozorro.org системи ProZorro (щодо закупівлі послуг харчування); офіційні вебсайти закладів освіти
Фінансування закладів освіти
Згідно зі ст. 78 Закону України «Про освіту» фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. А фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема шляхом надання освітніх субвенцій місцевим бюджетам, коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. ОМС через свій структурний підрозділ, що управляє освітою, може розподіляти кошти субвенцій з метою отримання вигоди за виділення більшої суми коштів або реалізуючи це під впливом третіх осіб. Цей ризик може посилюватися, якщо рішення про фінансування закладу освіти або розподіл на громаду ухвалює працівник структурного підрозділу управління освітою у ситуації конфлікту інтересів (наприклад, працівник є одночасно депутатом відповідної ради; керівник закладу-отримувача є родичем працівника).
Також ОМС, фінансуючи заклади освіти, може зловживати залишками коштів за освітньою субвенцією. Залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів. Використати їх можна у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на видатки, визначені Кабінетом Міністрів України. З метою привласнення коштів освітньої субвенції під час використання її залишків на закупівлі посадові особи ОМС можуть формувати залишки освітньої субвенції шляхом економії коштів на: заробітній платі та доплаті працівникам закладів освіти; невиплаті відпрацьованих замін уроків в обмін на надання вчителям відгулів; комунальних послугах під час дистанційного навчання. Найлегше привласнити кошти можна у разі проведення процедур публічних закупівель із порушеннями, щоб вивести кошти на підконтрольних або пов’язаних осіб. Крім того, посадові структурного підрозділу управління освітою ОМС можуть на власний розсуд визначати розмір і швидкість фінансування закладів освіти для здійснення поточних ремонтів (наприклад, закладам освіти, директори яких є «наближеними» особами, або за неправомірну вигоду фінансування може виділятися у більшому обсязі або швидше)
Можливість посадових осіб ОМС (працівників органу управління освітою в ОМС) упереджено розподіляти бюджетні кошти між закладами освіти з метою власної вигоди чи вигоди близьких осіб.
Можливість посадових осіб ОМС умисно формувати залишки освітньої субвенції з метою подальшого привласнення бюджетних коштів. Можливість зловживань з боку посадових осіб ОМС під час розподілу коштів для виконання ремонтних робіт
Відсутність узгоджених із отримувачами коштів обґрунтованих правил розподілу коштів у випадках, коли критерії розподілу окремо не регламентовані наказами Міністерства освіти України, що підсилює дискрецію посадових осіб ОМС.
Неузгодженість офіційних (відкритих) даних у сфері освіти щодо фінансування закладів освіти, що унеможливлює порівняння обсягів фінансування громадськістю та отримувачами незалежно від розпорядників.
Відсутність повних середньостатистичних даних витрат на одного учня (дитину) з урахуванням коштів державного, обласного та місцевих бюджетів, щоб перевірити обґрунтованість розподілу.
Дискреційні повноваження ОМС як органу управління освітою щодо освоєння бюджетних коштів. Відсутність затвердженої системи розподілу коштів на ремонти закладів освіти та критеріїв визначення пріоритетів у фінансуванні.
Високий
Ухвалення на місцевому рівні (залежно від типу субвенції) із залученням всіх учасників освітнього процесу обґрунтованої процедури розподілу виділених коштів (наприклад, з огляду на кількість учнів, площу закладу або потреби у підтримці) та збільшення прозорості і підзвітності під час фінансового планування (залучення до нього на всіх етапах освітян, учнів та батьків).
Розміщення на офіційному вебсайті ОМС інформації про: кошториси доходів та видатки на відповідний рік; фінансові звіти про надходження та використання коштів; перелік товарів, робіт та послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їхньої вартості; стан виконання бюджету тощо. У територіальних громадах забезпечити фінансову автономію закладів освіти, щоб керівники за умови прозорого розподілу коштів між школами самостійно ухвалювали рішення про пріоритетність ремонтів
опублікований звіт Департаменту освіти та науки Одеської міської ради про підсумки діяльності галузі «Освіта» міста Одеси за 2022 рік, завдяки якому громадськість може проконтролювати розподіл освітніх коштів
офіційний вебсайт ОМС (зокрема рубрика про управління закладами освіти та розподіл коштів)Звіти про розподіл бюджетів; онлайнова платформа для порівняння шкільних бюджетів; публікації потреб та звітів за благодійні внески OpenSchool, онлайнова платформа інтерактивних бюджетів шкіл. Офіційний вебсайт Державної казначейської служби, де можна знайти довідки щодо надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам; Єдиний вебпортал використання публічних коштів
Відбудова зруйнованих або пошкоджених об’єктів майна територіальної громади
Швидка та якісна відбудова пошкоджених чи зруйнованих об’єктів на рівні громади вимагає від органу місцевого самоврядування дій та рішень спрямованих на врахування інтересів жителів громади, об’єктивної оцінки рівня завданої шкоди та чіткої пріоритизації потреб у відбудові та подальшого розвитку громади.
Відповідно до Закону України від 23.02.2023 № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради утворює комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Постановою КМУ від 20.03.2022 № 326 виконавчим комітетам сільських, селищних та міських рад надане право проводити аналітичну і стандартизовану оцінку шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Водночас виконавчі органи наділяються дискреційними повноваженнями щодо визначення виду оціночних процедур та розміру шкоди, що може призводити до корупційних зловживань на цьому етапі. Також існує проблема з верифікацією даних та інформації про зруйновані та пошкоджені об’єкти, що вноситься до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України
Ймовірність корупційних зловживань посадовими особами місцевої ради в процесі проведення аналітичної і стандартизованої оцінки шкоди та завданих збитків.
Ймовірність викривлення інформації та завищення реального розміру завданої шкоди шляхом залучення до процесу оцінки наближених до місцевої влади осіб з метою реалізації подальших корупційних схем на стадії ухвалення рішення про компенсацію. Ймовірність корупційних зловживань під час формування комісій з розгляду питань щодо надання компенсації та ухвалення нею рішень
Наявність дискреційних повноважень посадових осіб місцевих рад щодо оцінки шкоди, збитків і залучення до процесу інших суб’єктів.
Неможливість виконавчих органів місцевого самоврядування врегулювати питання створення або діяльності Комісій на власний розсуд.
Непрозорість процесу формування та роботи Комісії, відсутність типових політик роботи та ухвалення рішень.
Відсутність критеріїв відбору та вимог щодо компетентності членів комісії.
Особиста недоброчесність посадових осіб місцевої ради і відсутність ефективної системи запобігання та виявлення корупції в місцевій раді. Відсутність ефективного громадського контролю та низька залученість до процесу.
Високий
Затвердження процедури відбору до складу комісій і кваліфікаційних вимог до її членів.
Забезпечення відкритості і прозорості роботи комісії щодо процесу оцінки шкоди, збитків.
Визначення процедури залучення суб’єктів незалежної професійної діяльності до оцінки розміру завданої шкоди.
Залучення до роботи комісії представників усіх зацікавлених сторін (жителів громади, місцевого бізнесу, громадських організацій, донорів, профільних спеціалістів).
Затвердження антикорупційних політик і стандартів роботи комісій.
Упровадження системи оцінки корупційних ризиків у процесі відбудови в громаді.
Визначення порядку черговості і пріоритетності ухвалення рішень щодо компенсації. Оприлюднення повної та достовірної інформації щодо результатів роботи комісії (розмір завданих збитків об’єктам, ухвалених рішень щодо компенсації)
у Бахмацькій громаді залучають громадськість до планування відновлення та розвитку громади. Бериславська міська територіальна громада Херсонської області розробила план відновлення та розвитку громади.
рішення місцевої ради щодо утворення та порядку роботи комісії; результати аналітичної і стандартизованої оцінки шкоди та завданих збитків; висновки залучених суб’єктів незалежної професійної діяльності, матеріали розгляду заяв щодо компенсацій