Оцінювання корупційних ризиків передбачає ідентифікацію, аналізування та пріоритизацію корупційних ризиків.
Основними етапами оцінювання корупційних ризиків є:
• підготовку до оцінювання корупційних ризиків
• проведення оцінювання корупційних ризиків (ідентифікація, визначення пріоритетності корупційних ризиків, розроблення заходів впливу, моніторинг)
• складення звіту про оцінювання корупційних ризиків
Методологія оцінки корупційних ризиків у діяльності органів місцевого самоврядування
Методологія розроблена Антикорупційною ініціативою Європейського Союзу в Україні (EUACI), з метою забезпечити органи місцевого самоврядування практичним керівництвом з проведення оцінювання корупційних ризиків, зокрема шляхом надання переліку корупційних ризиків за пріоритетними напрямами діяльності.
Адаптований до бізнес-процесів органів місцевого самоврядування алгоритм оцінювання корупційних ризиків, що наведений у Методології, має стати основою для підготовки програмних документів у сфері запобігання корупції місцевих рад, а саме: Плану доброчесності, Антикорупційної програми чи іншого документа програмного характеру у цій сфері, який обере для впровадження орган місцевого самоврядування.
Підготовка до оцінювання корупційних ризиків
Підготовка до оцінювання корупційних ризиків потребує:
1. Формування персонального складу робочої групи (зразок розпорядження, docx)
2. Визначення напрямів діяльності органу місцевого самоврядування, щодо яких буде здійснюватися оцінювання корупційних ризиків. Методологія для оцінювання корупційних ризиків визначає такі напрями діяльності органів місцевого самоврядування: публічні закупівлі; земельні відносини; управління нерухомим комунальним майном; містобудування; організація роботи із запобігання та виявлення корупції; соціально- економічна інфраструктура
3. Формування переліку документів, необхідних для оцінювання корупційних ризиків
4. Підготовка запитань для проведення анкетування заінтересованих сторін
5. Підготовка запитань для проведення інтерв’ю з працівниками, депутатами органу місцевого самоврядування, іншими суб’єктами, з якими взаємодіє орган місцевого самоврядування
Ідентифікація корупційних ризиків
Ідентифікація корупційних ризиків полягає в аналізуванні процесів органу місцевого самоврядування, спрямованих на реалізацію його завдань, функцій та повноважень, на предмет наявності недоліків нормативного регулювання, фактичної реалізації цих процесів. З метою виявлення корупційних ризиків моделюються ймовірні події вчинення працівниками та/або депутатами рад корупційних або повязаних з корупцією правопорушень. Таке моделювання може здійснюватися на підставі виявлених недоліків у діяльності органу місцевого самоврядування чи попередньо встановлених фактів корупційних або повязаних з корупцією правопорушень.
Ідентифікація корупційних ризиків здійснюється на основі таких джерел інформації:
Документи:
• акти сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови;
• результати аудитів, перевірок (як внутрішніх, так і зовнішніх), проведених щодо органу місцевого самоврядування;
• матеріали дисциплінарних проваджень, службових розслідувань, проведених щодо посадових осіб місцевого самоврядування;
• рішення суду у справах про притягнення працівників, депутатів ради до адміністративної, кримінальної відповідальності за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень;
• аналітичні матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції та інших інституцій щодо аналізу корупційних ризиків, запобігання та виявлення корупції та з інших питань, які пов’язані із діяльністю органу місцевого самоврядування.
Опитування (анкетування, інтерв’ювання):
• посадових осіб виконавчих органів та депутатів ради, експертів, представників громадських організацій у сфері діяльності органу місцевого самоврядування, контрагентів за договорами, партнерів, працівників підвідомчих комунальних підприємств, установ, представників бізнесу — підприємств і жителів тощо.
Відкриті джерела, що можуть містити відомості про посадових осіб виконавчих органів та депутатів органу місцевого самоврядування:
• офіційні сайти правоохоронних органів;
• медіа, соціальні мережі;
• державні реєстри судових рішень, осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Визначення пріоритетності корупційних ризиків
Визначення пріоритетності корупційних ризиків полягає у визначенні рівнів корупційних ризиків залежно від можливої частоти (ймовірності реалізації) та наслідків вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення. У Реєстрі корупційних ризиків до кожного індикатора вже визначено рівні корупційних ризиків за чотирьохрівневою моделлю оцінки (низький, середній, високий, критичний). Використовуючи такі рівні корупційних ризиків, виконавці процесу оцінки корупційних ризиків одразу зможуть пріоритезувати ризики та занести бали до ризик-відповідного реєстру органу місцевого самоврядування
Розробка заходів впливу на корупційні ризики
Розробка заходів впливу на корупційні ризики передбачає визначення конкретних заходів, спрямованих на усунення чи мінімізацію джерел корупційних ризиків у діяльності органу місцевого самоврядування. Найефективнішими заходами для зменшення ймовірності реалізації корупційних ризиків у процесах діяльності органу місцевого самоврядування є:
• стандартизація процесів;
• розробка типових форм документів, які б застосовувалися під час реалізації процесів;
• виключення корупціогенних факторів з чинних актів міської ради;
• візування уповноваженим підрозділом (уповноваженою особою) з питань запобігання та виявлення корупції проєктів рішень органу місцевого самоврядування та його виконавчого комітету, розпоряджень голови місцевої ради з метою недопущення включення корупціогенних факторів до них, запобігання виникненню конфлікту інтересів;
• чіткий розподіл обов’язків та відповідальності між кількома посадовими особами для забезпечення ефективної системи стримувань і противаг;
• налагодження ефективної моделі «трьох ліній» управління ризиками органу місцевого самоврядування, а саме: системи запобігання та виявлення корупції, внутрішнього контролю та аудиту; що полягає у підборі професійних кадрів, забезпечення їх достатніми ресурсами, в активній підтримці керівництвом їхньої діяльності тощо;
• здійснення перевірки доброчесності потенційних та наявних контрагентів органу місцевого самоврядування, співпраця з контрагентами, які здійснюють свою діяльність законно та етично, взаємодія з якими не несе корупційних ризиків;
• забезпечення можливості здійснення громадського контролю за процесами діяльності органу місцевого самоврядування: публікація проєктів актів та вже ухвалених документів, публікація звітів про результати виконаної роботи тощо;
• упровадження механізмів заохочення та формування культури повідомлення про корупцію (затвердження локальних нормативних актів, які визначають форми заохочення, організаційні засади функціонування механізму заохочення; надання методичної допомоги та консультацій щодо здійснення повідомлення; упровадження морального та матеріального заохочення викривачів тощо);
• систематичне навчання осіб групи ризику з питань запобігання та виявлення корупції;
• максимальна діджиталізація процесів;
• забезпечення функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
• своєчасне та належне реагування на виявлені факти неналежного виконання завдань та/або фактів корупції.
Моніторинг і перегляд корупційних ризиків
Середовище органу місцевого самоврядування є динамічним. Окремі внутрішні, зовнішні фактори середовища можуть змінюватися протягом дії Плану доброчесності. Наприклад, зміни у структурі органу, його фінансуванні, покладання на орган місцевого самоврядування нових функцій і повноважень, оновлення законодавства, зокрема антикорупційного, що впливає на діяльність сільської, селищної, міської ради, ухвалення внутрішніх нормативно-правових актів, отримання органом місцевого самоврядування у розпорядження нового майна та/або втрата наявного майна, укладання договорів між органом місцевого самоврядування та зовнішніми заінтересованими сторонами, воєнний стан в Україні і наслідки російської воєнної агресії та інші зміни. Вказане може впливати на виникнення нових або зміну наявних корупційних ризиків.
У зв`язку з цим необхідно здійснювати періодичний моніторинг і перегляд корупційних ризиків не тільки під час аналізу виконання Плану доброчесності ї, а також під час повсякденної роботи з метою швидкого реагування на виникнення нових, зміну наявних корупційних ризиків та підтримки антикорупційного напряму роботи органом місцевого самоврядування в актуальному стані.
Моніторинг середовища сільської, селищної, міської ради на предмет виявлення змін, що виникли після ухвалення Плану доброчесності, може здійснюватися шляхом аналізування документів та відкритих джерел, вказаних для етапу ідентифікації корупційних ризиків.
Принципи оформлення результатів оцінювання корупційних ризиків
Звіт про оцінювання корупційних ризиків — це документ, який формується за результатами оцінювання корупційних ризиків, містить інформацію про осіб, які залучались до цього процесу, здійснені заходи з оцінювання корупційних ризиків, а також перелік ідентифікованих корупційних ризиків і заходів впливу на них у формі реєстру корупційних ризиків.
Принципи написання звіту:
• достовірність — використана для оцінювання корупційних ризиків і формування Звіту інформація має бути отримана з надійних та актуальних джерел (нормативні та інші акти міської ради, офіційний вебсайт органу місцевого самоврядування, відкриті реєстри тощо);
• комплексність — висновки щодо наявності / відсутності корупційних ризиків у діяльності міської ради мають базуватися на інформації, отриманій із різних джерел;
• професійність — Звіт має бути викладено стисло, державною діловою мовою. Особливу увагу під час написання Звіту необхідно звертати на точність і однозначність рекомендацій щодо усунення / мінімізації корупційних ризиків у діяльності міської ради. Подаючи інформацію у Звіті, необхідно уникати упередженості, маніпуляцій, викривлення, приховування тощо;
• взаємодія та співпраця — Звіт готують працівники / працівниці міської ради, у разі необхідності залучаються незалежні експерти / експертки, представники / представниці громадськості.
Написання звіту про оцінювання корупційних ризиків
Структура Звіту має забезпечувати послідовний логічний виклад результатів оцінювання корупційних ризиків у діяльності міської ради та сприяти правильному їх розумінню і застосуванню. У Звіті зазначаються:
• мета проведення оцінювання корупційних ризиків (встановлення ймовірності вчинення корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками, депутатами міської ради, виявлення причин, умов та наслідків можливого вчинення таких правопорушень, аналіз ефективності наявних заходів контролю, спрямованих на запобігання реалізації корупційних ризиків, і підготовка заходів впливу на ідентифіковані корупційні ризики); результати впровадження заходів впливу на корупційні ризики, визначених у попередньому Звіті за результатами оцінювання корупційних ризиків (у разі проведення оцінювання корупційних ризиків у попередньому періоді);
• інформація про обраний формат оцінювання корупційних ризиків (самооцінювання — шляхом проведення оцінювання корупційних ризиків робочою групою або антикорупційним уповноваженим, зовнішнє оцінювання — шляхом проведення оцінювання корупційних ризиків залученими експертами);
• відомості про робочу групу оцінювання корупційних ризиків та виконані заходи із підготовки, організації та проведення оцінювання корупційних ризиків (у разі проведення оцінювання корупційних ризиків у форматі самооцінювання) – наводяться реквізити та, за можливості, посилання на розпорядчі документи, відповідно до яких функціонує робоча група, зазначається узагальнена інформація про осіб, які входять до складу робочої групи (працівники, депутати міської ради, зовнішні експерти, представники громадських організацій тощо);
• джерела інформації, які використовувалися під час оцінювання корупційних ризиків — наводиться узагальнений опис таких джерел.
Під час формування реєстру корупційних ризиків потрібно враховувати (ЗАВАНТАЖИТИ ЗРАЗОК РЕЄСТРУ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ):
• у колонці «Заходи впливу на корупційні ризики» визначаються конкретні дії, спрямовані на усунення / мінімізацію виявлених корупційних ризиків. Заходи мають бути вимірюваними, актуальними, чіткими, а їх результати — досяжними;
• для кожного заходу в колонці «Відповідальні виконавці» визначаються структурний(і) підрозділ(и) міської ради та особа(и), відповідальна(і) за виконання заходу. Водночас слід ураховувати внутрішні документи міської ради, які визначають функції цих підрозділів та повноваження посадових осіб;
• у колонці «Терміни (строки) виконання заходів впливу на корупційний ризик» визначається конкретний період часу (місяць / квартал / рік) для виконання кожного заходу щодо усунення / мінімізації корупційного ризику;
• у колонці «Необхідні ресурси» вказуються ресурси, які необхідно виділити на виконання передбачених Планом заходів. За відсутності в міської ради достатніх ресурсів для впровадження запланованих заходів у реєстрі корупційних ризиків робиться відмітка про необхідність їх додаткового залучення;
• у колонці «Індикатори виконання» зазначаються чіткі та зрозумілі індикатори, виконання яких сприятиме усуненню / мінімізації виявлених корупційних ризиків у діяльності.
Звіт рекомендовано винести на публічне обговорення з метою обміну поглядами та міркуваннями щодо цього документа між міською радою й громадськістю. За результатами публічного обговорення надані експертами, громадськістю рекомендації щодо усунення / мінімізації корупційних ризиків у діяльності міської ради можуть бути переглянуті та/або доопрацьовані.
Звіт за результатами оцінки корупційних ризиків може викладатися як додаток до Плану доброчесності (Антикорупційної програми) або як самостійний документ. Звіт, як правило, підписується керівником робочої групи з оцінювання корупційних ризиків та затверджується рішенням міської ради (розпорядженням міського голови).