Середній рівень ризиків 
Містобудування
Встановлення охоронних зон
Згідно із законодавством охоронні зони об’єктів водного фонду не можуть бути забудовані, окрім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних (Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них»).
ОМС мають забезпечити розробку проєкту встановлення охоронних зон, наприклад, на прибережних смугах вздовж морів, річок, навколо водойм. Але для того, щоб ці території можна було забудувати, ОМС не ініціюють розробку землевпорядної документації за ініціативою державних адміністрацій відповідних охоронних обмежень, а надають заявникам дозвільну документацію для будівництва. А проте під тиском громади та вимог законодавства вже після забудови дається згода на встановлення обмеження використання прибережних захисних смуг, але з урахуванням вже наявної містобудівної ситуації (збудованих об’єктів), чим штучно порушується послідовність процесу оформлення земельних ресурсів.
Також ризик релевантний для усіх земель, щодо яких встановлюються охоронні зони: природно-заповідного фонду, об’єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо
Можливість посадових осіб ОМС не ініціювати встановлення відповідних охоронних обмежень, надавши спочатку заявникам дозвільну документацію для будівництва, після чого дати згоду на встановлення обмеження використання прибережних захисних смуг, але вже з урахуванням наявної містобудівної ситуації (тобто підлаштовуватись під забудову недоброчесного заявника)
Відсутність відповідальності за не оформлення територіальною громадою права власності на землю та встановлення відповідних охоронних обмежень.
Неефективна взаємодія між Держводагентством та ОМС, зокрема, відсутні програми щодо встановлення прибережних захисних смуг річок та водних об’єктів на території України.
Відсутність містобудівної документації населеного пункту (наприклад, комплексного плану чи плану зонування територій), закритість даних затвердженої містобудівної документації
Середній
Створення робочих груп для здійснення контролю і моніторингу визначення охоронних зон об’єктів водного фонду та наявності забудов на об’єктах водного фонду. Залучення громадськості до таких робочих груп і публікація результатів перевірок для мешканців громади.
Ухвалення ОМС комплексного плану, який повинен містити відомості про переліки обмежень у використанні земель і переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено обмеження у використанні земель.
Упровадження заходів щодо відкритості даних та інформації, планів діяльності (розміщення на вебсайті)
проведення робочої перевірки щодо дотримання норм законодавства України під час володіння, користування та розпорядження землями водного фонду в межах Южноукраїнської міської територіальної громади. Результати перевірки розміщено на вебсайті у доступній для розуміння формі (з додаванням фотографій)
офіційні вебсайти ОМС; рішення місцевих рад; інтерактивні карти водних об’єктів (наприклад: https://rovrto.davr.gov.ua/6275/ чи http://surl.li/ppacb); комплексні плани просторового розвитку громади; містобудівна документація; генеральний план територіальної громади
Утворення та забезпечення відповідними умовами для функціонування міської архітектурно-будівельної інспекції
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» встановлено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю утворюються (визначаються) Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування з урахуванням можливостей і потреб відповідних територій. Отже, законодавство передає механізм контролю за будівництвом на відповідній території в управління ОМС.
Відсутність місцевої архітектурної інспекції або її недостатнє забезпечення ресурсами створює умови для несанкціонованого будівництва, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням тощо. Це може призвести до порушення прав громадян та інтересів держави, а також до негативних наслідків для довкілля
Можливість посадових осіб ОМС та депутатів (шляхом неголосування за відповідне рішення) не утворювати органів Державної архітектурно-будівельної інспекції на місці або неналежно її оснащувати чи забезпечувати кадрами з метою уникнення моніторингу за безконтрольним будівництвом за «домовленістю» з ОМС
Відсутність контролю за дотриманням вимог містобудівного законодавства.
Дискреційні повноваження ОМС щодо утворення та забезпечення відповідними умовами для функціонування міської архітектурно-будівельної інспекції
Середній
Ухвалення рішення місцевою радою про створення місцевої архітектурної інспекції та затвердження положення про неї з чітким визначенням повноважень та обов’язків, відповідальності працівників за порушення.
Забезпечення місцевих архітектурних інспекцій необхідними ресурсами, зокрема кваліфікованим персоналом, технікою та обладнанням а також запровадження системи стимулювання та мотивації працівників місцевих архітектурних інспекцій за дотримання вимог законодавства (наприклад, проведення тренінгів, відзнаки працівників, надання пільг тощо).
Забезпечення прозорості та підзвітності місцевих архітектурних інспекцій шляхом оприлюднення інформації про діяльність інспекцій, а також шляхом створення можливостей для громадського контролю за їхньою роботою.
Запровадження ефективних механізмів співпраці між місцевими архітектурними інспекціями та іншими органами державної влади та місцевого самоврядування, що допоможе забезпечити комплексний контроль за дотриманням вимог містобудівного законодавства
затверджене Львівською міською радою Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю та її структури, в якому чітко прописано фінансування, підконтрольність права та обов’язки інспекції. Крім того, інспекція має свою рубрику на вебсайті ради, де публікує плани, звіти перевірок та іншу інформацію
рішення про утворення міської архітектурно-будівельної інспекції, положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю місцевої ради та інші акти ОМС
Присвоєння поштових адрес об’єктам нерухомого майна
Наявність поштової адреси є необхідною умовою для здійснення будь-якої операції з нерухомістю. У разі відсутності поштової адреси неможливо зареєструвати право власності на таке майно, провести відчуження такого майна, обміняти, продати чи подарувати тощо.
Присвоєння адрес об’єктам будівництва здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690 та ст.ст. 263, 264, 265 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Цими актами визначено, що присвоєння адреси здійснює уповноважений орган (зокрема виконавчі органи сільських, селищних, міських рад) протягом п’яти робочих днів з дня отримання від замовника заяви у формі ухвалення рішення. Таке рішення додатково оприлюднюється на офіційному вебсайті або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності вебсайту).
Також законодавством визначено підстави для відмови у присвоєнні адреси, а саме: неповний пакет документів, виявлення недостовірних відомостей, невідповідність поданих документів встановленим вимогам. Однак, попри чітко визначені строки присвоєння адреси та перелік підстав для відмови, можуть виникати ситуації, коли зацікавлене у неправомірній вигоді керівництво ОМС (наприклад, голова чи заступники) спеціально знімають питання присвоєння адреси з розгляду виконавчого комітету чи агітують за перенесення розгляду у зв’язку із вигаданими підставами. Також існує ризик того, що за неправомірну вигоду присвоюється адреса об’єкта, який збудований із порушенням містобудівної документації (наприклад, раніше затвердженим детальним планом території з порушенням)
Можливість отримання неправомірної вигоди від заявника за присвоєння поштової адреси об’єкта нерухомості, побудованому з порушенням містобудівної документації (ігнорування підстав для відмови у присвоєнні адреси).
Можливість голови чи заступників штучно перешкоджати ухваленню виконавчим комітетом рішення про присвоєння адреси (знімати питання з розгляду, агітувати за перенесення розгляду) з метою вимагання неправомірної вигоди від заявника
Оприлюднення на офіційному вебсайті або в друкованому суб’єкті медіа (за відсутності вебсайту) ухвалених рішень про присвоєння поштових адрес.
Відсутність інформаційних систем, які забезпечують автоматизацію роботи центрів надання адміністративних послуг у малих громадах, а у деяких громадах — взагалі відсутність центрів надання адміністративних послуг, що змушує заявників напряму (особисто) звертатись до посадових осіб ОМС.
Наявність в ОМС старих діючих порядків щодо присвоєння та зміни поштових адрес, у яких може вказуватись невичерпний перелік документів на присвоєння адреси (наприклад, «інші документи у разі необхідності») чи довший термін надання послуги (наприклад, 30 днів замість п’яти робочих днів).
Різні підходи ОМС до ведення адресного реєстру через відсутність уніфікованого порядку його ведення (деякі ОМС розробляють свої власні порядки)
Середній
Обов’язкова публікація на офіційному вебсайті ОМС рішень про присвоєння поштових адрес.
Для громад, у яких відсутні центри надання адміністративних послуг, — розроблення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг із визначенням проблем функціонування спеціальних центрів, надання адміністративних послуг, а також заходів вирішення цих проблем.
Скасування чи внесення змін до внутрішніх порядків щодо присвоєння адрес (приведення у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690 та Закону України ««Про регулювання містобудівної діяльності»).
публікація та ведення Реєстру рішень про присвоєння адрес (за 2024 р.) Бишівською сільською громадою з можливістю переглянути самі рішення. Концепція розвитку системи надання адміністративних послуг Антонінської селищної ради, де описано поточний стан функціонування системи надання послуг, запропоновано функціональну модель створення центрів надання послуг, заходи вирішення проблем та очікувані результати
рішення виконавчого комітету ОМС, аналіз підстав відмови у присвоєнні адреси; реєстр містобудівних умов та обмежень (де ОМС забезпечує розміщення сканкопії рішення про присвоєння адреси об’єкта будівництва)
Видача будівельного паспорта забудови земельної ділянки та контроль за дотриманням будівельних норм
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 м2, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Однак на відведеній у приватну власність земельній ділянці недоброчесні забудовники за корупційним погодженням з уповноваженим органом містобудування та архітектури можуть збудувати об’єкт, який не відповідає паспорту забудови земельної ділянки (наприклад, багатоквартирний / багатоповерховий житловий будинок, офісний центр або комерційний об’єкт).
Для того, щоб «легалізувати» будівлю після реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, недоброчесний забудовник використовує іншу проєктну документацію (а не ту, що він погоджував у законному порядку). Отже, забудовник на власний розсуд самовільно забудовує земельну ділянку, а для того, щоб закріпити своє право власності на уже завершений об’єкт, звертається до суду. Водночас представники ОМС за неправомірну вигоду сприяють такому забудовнику (наприклад, не з’являються до суду або пасивно беруть участь у судовому процесі)
Можливість посадових осіб уповноваженого органу містобудування та архітектури за неправомірну вигоду сприяти недоброчесним забудовникам у зведенні об’єкта, який не відповідає паспорту забудови земельної ділянки (наприклад, не здійснювати контрольних заходів щодо саме цього об’єкта та не звертатися до суду).
Можливість посадових осіб виконавчого органу місцевої ради задовольнити свій приватний інтерес шляхом бездіяльності в інтересах приватних забудовників у судових процесах щодо оскарження судових рішень про визнання права власності на об’єкт завершеного будівництва, зведений із порушенням будівельних норм
Недосконалість контролю за здійсненням будівництва з боку ОМС та контролюючих органів. Після видачі будівельного паспорта орган, що його видав, може не здійснювати перевірку, бо вона не входить до його повноважень.
Відсутність відповідальності та покарання забудовників за таке порушення (відсутність практики, фактів знесення самочинно збудованих, збудованих з порушеннями забудов).
Відсутність відповідальності посадової особи уповноваженого органу містобудування та архітектури за ігнорування порушень будівництва чи самочинного будівництва.
Відсутність єдиного інформаційного простору стосовно об’єктів містобудування в населеному пункті
Середній
Під час видачі будівельного паспорта фіксувати функціональне призначення території (малоповерхова забудова, згідно з матеріалами Генерального плану населеного пункту).
Запровадження вимоги для забудовника звітуватися на кожному етапі будівництва (наприклад, на вебсайті оприлюднювати фото завершених етапів робіт, щоб можна було прослідкувати дотримання термінів будівництва).
Забезпечення проведення прозорих конкурсів на посади інспекторів в ОМС (чіткі вимоги до кандидатів, оприлюднення резюме кандидатів, залучення представників громадськості до конкурсних комісій тощо).
Запровадження реєстру виданих будівельних паспортів з найменуванням об’єкта, його координат чи адреси (за можливості — інтегрований з геопорталом у разі його наявності).
Запровадження реєстру знесених об’єктів забудовників, які були здійснені з порушеннями, що матиме превентивний ефект.
Під час видачі будівельного паспорта фіксувати функціональне призначення території (малоповерхова забудова, згідно з матеріалами Генерального плану населеного пункту).
Забезпечення здійснення моніторингу відповідності будівництва до затвердженої містобудівної, землевпорядної та проєктної документації
офіційні вебсайти ОМС; реєстри будівельних паспортів (у разі їх наявності); Єдиний державний реєстр судових рішень; база даних містобудівного кадастру (у разі його створення)
Видача паспортів прив’язки тимчасових споруд
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда (далі — ТС) — це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. ТС бувають двох видів: пересувні (відсутнє закрите приміщення) та стаціонарні (має закрите приміщення). Підставою для розміщення будь-якого виду ТС є отримання паспорта прив’язки тимчасової споруди — документа, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташована ТС, та визначає її місце розташування на земельній ділянці.
Однак порядок видачі паспортів прив’язки ТС не містить вимог щодо оформлення договору оренди землі, на якій буде розміщена ТС (хоча розміщення на земельній ділянці зазначається у паспорті прив’язки). Така невизначеність може спричинити незаконне заволодіння земельною ділянкою територіальної громади шляхом встановлення та подальшого оформлення ТС. Крім того, негативним наслідком буде і порушення конкурентних засад під час надання у користування (або у власність) земельних ділянок комунальної власності, без проведення аукціону, на підставі права власності на ТС.
Гірша ситуація може бути, коли власники ТС, порушуючи порядок та вимоги до ТС, встановлюють ТС із фундаментом, що закріплює за собою земельну ділянку. Таким Отже, за сприяння представників ОМС недоброчесні власники мають можливість через суд узаконити власність на капітальну споруду (через наявність фундаменту) та в подальшому відвести земельну ділянку під цією спорудою
Ймовірність представників ОМС сприяти недоброчесним власникам у привласненні земельно ділянки під ТС шляхом видачі паспорта прив’язки та бездіяльності у суді
Недосконалий порядок видачі паспортів прив’язки ТС в частині відсутності норм щодо використання земельної ділянки під ТС.
Відсутність містобудівного кадастру, що не дає змоги відобразити встановлення ТС, які увійшли до комплексної схеми.
Дискреційні повноваження посадових осіб ОМС під час видачі паспортів прив’язки ТС
Середній
Розробка та оприлюднення на сайті ОМС алгоритму отримання паспортів прив’язки ТС із формами зворотного зв’язку.
Створення публічного реєстру паспортів прив’язки ТС.
Обов’язкове ведення схем розміщення ТС і містобудівного кадастру з нашаруванням «Тимчасові споруди»
Фастівська міська рада на вебсайті розмістила чітку та зрозумілу інформацію щодо того, як пройти процедуру виготовлення паспорта прив’язки ТС
офіційні вебсайти ОМС; видані паспорти прив’язки ТС; аналіз відмов у видачі паспортів прив’язки ТС
Земельні відносини
Встановлення та зміна цільового призначення земельної ділянки рішенням місцевої ради
Відповідно до ст. 20 ЗКУ місцеві ради наділені повноваженнями щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок на території громади. Цільове призначення земельної ділянки повинно відповідати Класифікації видів цільового призначення земель та затвердженій містобудівній документації (генеральному плану населеного пункту та плану зонування). Крім того, процедура зміни цільового призначення мають бути прозорими, рівними та зрозумілими для кожного землекористувача.
Органи місцевого самоврядування повинні використовувати у своїй діяльності Класифікацію видів цільового призначення земель, затверджену наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, та Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, який застосовується з 01.01.2017.
З метою правильного визначення розміру плати за землю та запобігання можливим зловживанням необхідно забезпечити повну відповідність встановлення або зміну цільового призначення земель затвердженій містобудівній документації
Ймовірність зловживання посадовими особами місцевої ради, які уповноважені на зміну цільового призначення земельних ділянок. Зловживання повноваженнями можуть реалізовуватися з метою отримання неправомірної вигоди, задоволення приватного інтересу чи інтересів третіх осіб (ухвалення рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки особі всупереч вимогам законодавства або необґрунтована відмова в зміні цільового призначення іншій особі)
Недосконалість нормативно-правового забезпечення та порушення принципу правової визначеності норм у сфері регулювання земельних відносин на рівні громади.
Дискреційні повноваження місцевих рад та вплив суб’єктивних факторів у процесі ухвалення рішень.
Особиста недоброчесність посадових осіб місцевих рад і відсутність системної антикорупційної політики ОМС.
Відсутність дієвого контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері передачі земельних ділянок у користування чи власність, що ускладнює виявлення та притягнення до відповідальності за корупційні правопорушення
Середній
Затвердити та впровадити процедуру встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки, яка повністю відповідає вимогам законодавства та містобудівної документації, плану зонування та детальному плану території. Цільове призначення земельної ділянки відповідає Класифікації видів цільового призначення земель або сформульоване так, що це виключає його віднесення до двох чи більше пунктів класифікації.
Запровадити систему професійного навчання та розвитку працівників місцевих рад з питань передачі земельних ділянок, що сприятиме формуванню доброчесного середовища та нульової толерантності до корупції
рішення місцевої ради про затвердження процедури зміни цільового призначення земельних ділянок; сайт місцевої ради; матеріали розгляду скарг та заяв місцевою радою, що стосуються зміни цільового призначення землі
Управління нерухомим комунальним майном
Державна реєстрація нерухомого майна, що належить територіальній громаді
Реєстрація комунального майна громади здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Однак посадові особи ОМС на свій розсуд можуть не проводити державної реєстрації комунального майна або штучно затягувати строки її проведення з метою використання цього майна в особистих інтересах чи інтересах інших осіб. Враховуючи також те, що не всі об’єкти підлягають державній реєстрації (п. 4 ст. 5 вказаного вище Закону), недоброчесні посадові особи можуть зловживати цією нормою і видавати деякі об’єкти комунальної власності за такі, що підпадають під критерії цієї статті (наприклад, складське приміщення вказати як малу архітектурну форму). Такі дії допомагають приховати нерухоме майно для того, щоб потім не виставляти його на приватизацію, не передавати його офіційно в оренду і мати можливість підробити документи
Можливість посадових осіб органу місцевого самоврядування на свій розсуд не проводити державної реєстрації комунального майна або штучно затягувати строки її проведення з метою використання такого майна в особистих інтересах чи інтересах інших осіб
Відсутність повної інвентаризації нерухомого комунального майна у визначені строки.
Відсутність у публічному просторі, наприклад, на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування, повної та достовірної інформації щодо належного громаді майна.
Відсутність стратегії (планування), строків проведення державної реєстрації комунального майна та відповідальних осіб за її проведення.
Неналежна цифровізація, діджиталізація процесів управління комунальним майном.
Відсутність скоординованої співпраці між балансоутримувачами майна та органом управління майном.
Відсутність визначеної особи, відповідальної за процеси обліку нерухомого комунального майна
Середній
Комісійна реєстрація (фіксація) усіх об’єктів нерухомого майна, які підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Публікація і систематичне оновлення ОМС переліку комунального майна громади з позначкою про державну реєстрацію.
Проведення повної інвентаризації нерухомого комунального майна із зазначенням чіткого строку її завершення, відповідальних осіб та подання керівництву органу її результатів.
Розроблення й затвердження стратегії (плану) управління комунальним майном із визначенням конкретних завдань, строків виконання, відповідальних осіб та форми звітування, зокрема щодо проведення державної реєстрації майна; плану проведення державної реєстрації комунального майна, із визначенням строків її завершення та відповідальних осіб.
Публічне звітування відповідальних осіб (балансоутримувачів) на сесії місцевої ради, засіданні профільної депутатської комісії щодо стану проведення державної реєстрації
оприлюднена інформація про нерухоме майно Смілянської міської територіальної громади, де навпроти кожного об’єкта вказано, чи він зареєстрований, дату такої реєстрації, номер запису про право власності та реєстраційний номер
затверджений порядок або практика ведення реєстру (переліку) майна комунальної власності, офіційний вебсайт органу місцевого самоврядування, стратегія (програма чи план) управління комунальним майном, звіти щодо державної реєстрації
Оприлюднення в електронній торговій системі оголошення про передачу майна в оренду на аукціоні
Законом України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у випадку передачі майна в оренду орендодавець розміщує в Електронній торговій системі (ЕТС) оголошення про проведення електронного аукціону. Крім цього, необхідно розмістити оголошення про передачу нерухомого майна в оренду на офіційному вебсайті. Однак на цьому етапі можливі зловживання з боку посадових осіб органу місцевого самоврядування (чи балансоутримувачів майна) задля обмеження конкуренції на аукціоні і виграші на ньому наближених осіб. Так, можливе неповне чи недостовірне надання інформації про нерухоме майно (наприклад, про місце розташування нерухомого об’єкта). У такий спосіб відсіюються потенційні орендарі через непривабливість об’єкта, а той орендар, що перебував у змові, може орендувати об’єкт на дуже вигідних умовах
Можливість штучного обмеження конкуренції на аукціоні і виграші на ньому наближених осіб з метою задоволення приватного інтересу керівництва ради або інших осіб.
Ймовірність надання неповної чи недостовірної інформації про нерухоме майно шляхом надання неінформативного опису об’єкта, неякісних фото, штучного обезцінювання якісних характеристик з метою обмеження конкуренції на аукціоні
Відсутність урегульованої процедури проведення попередньої оцінки об’єкта, що виставляється на електронний аукціон.
Відсутність механізму контролю за діями щодо проведення попередньої оцінки для виставлення об’єкта на електронний аукціон.
Відсутність чітких критеріїв щодо фотографій об’єкта, який виставляється на приватизацію, та їх якості в описі об’єктів для оренди.
Відсутність норм, які зобов’язують надати детальний опис щодо мереж (водопостачання, каналізації, опалення, електрозабезпечення тощо), проблеми з якими можуть бути суттєвим ризиком. Одночасно постачальники таких послуг зазвичай є монополістами та не надають цієї інформації стороннім особам
Середній
Обов’язкова публікація органом місцевого самоврядування на офіційному вебсайті та в ЕТС оголошення про передачу нерухомого майна в оренду на аукціоні, зокрема про проведення аукціону на продовження договору. Оголошення мають містити повну та достовірну інформацію про об’єкт (адреса, технічний стан, загальна і корисна площа, вартість тощо), а також недискримінаційні вимоги до орендаря (такі, що відповідають ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Розроблення та затвердження внутрішнього правового акта, яким затверджено процедуру проведення попередньої оцінки об’єкта, що виставляється на електронний аукціон для оренди.
Ухвалення на рівні громади стратегії управління майном.
Забезпечення безперешкодного доступу до об’єкта, який передається на приватизацію.
Створення геоінформаційної системи, з якої потенційний орендар може самостійно отримати об’єктивну інформацію про місце розташування об’єкта чи інші відомості про об’єкт.
оголошення про передачу нерухомого майна в оренду на аукціоні Дунаєвської міської ради, в якому є повна та детальна інформація про об’єкт, а вимоги до потенційних орендарів відповідають ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»
Ухвалення рішення про надання згоди на здійснення ремонту за рахунок орендаря чи рішення про відмову у наданні згоди на здійснення ремонту
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає досить складну процедуру отримання дозволів (погоджень) невід’ємних поліпшень у разі оренді комунального майна. Це дає змогу посадовим особам задовольняти свій приватний інтерес під час надання дозволу орендарям на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого комунального майна шляхом безпідставної відмови у наданні погодженні невід’ємних поліпшень чи затягуванні розгляду заяви (клопотання) на таке поліпшення
Можливість посадової особи ОМС безпідставно відмовити в наданні погодження на здійснення невід’ємних поліпшень.
Можливість посадової особи ОМС безпідставно затягувати процес погодження здійснення невід’ємних поліпшень
Дискреційні повноваження посадових осіб ОМС у процесі визначення доцільності чи недоцільності здійснення невід’ємних поліпшень.
Відсутність порядку здійснення контролю за невід’ємними поліпшеннями.
Можливість одноособового ухвалення рішень під час обстеження нерухомого майна на доцільність здійснення невід’ємних поліпшень.
Відсутність чи недосконалість контролю за дотриманням строків надання дозволів
Середній
Надання органом місцевого самоврядування (чи балансоутримувачем) згоди (чи відмови) на здійснення невід’ємних поліпшень винятково за чітко визначеними критеріями (підставами).
Створення спеціальної комісії для проведення обстеження нерухомого майна на доцільність здійснення невід’ємних поліпшень.
Розроблення та затвердження порядку надання орендарю згоди на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого комунального майна.
Визначення критеріїв порядку здійснення контролю за невід’ємними поліпшеннями (наприклад, уведення показників виконання строків погодження невід’ємних поліпшень).
Порядок надання орендарю згоди орендодавця комунального майна на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого комунального майна Боринської селищної ради, яким визначено чіткий і повний перелік підстав для відмови у розгляді заяви про надання згоди на здійснення невід’ємних покращень, а також склад комісії для проведення обстеження нерухомого майна на доцільність здійснення невід’ємних поліпшень
вебсайт ОМС, зокрема опублікований порядок надання орендарю згоди орендодавця комунального майна на здійснення невід’ємних поліпшень
Надання площ та приміщень лікарень в комерційну оренду
На території усіх лікарень або у приміщеннях неподалік розміщені аптеки, що в силу зручності і близькості розташування завжди мають велику кількість покупців, отже, є прибутковими. У суб’єктів медіа та розслідуваннях правоохоронних органів неодноразово фігурували випадки, пов’язані із порушеннями щодо такого розміщення аптек: наприклад, власником аптеки є керівник лікарні (що є прямим порушенням законодавства) або ж родичі керівництва лікарні чи інші наближені особи (депутат місцевої ради, який пролобіював призначення конкретного керівника лікарні тощо).
Лікарі таких закладів охорони здоров’я, для підвищення попиту в аптеках, спрямовують пацієнтів із переліком медпрепаратів, що потрібно купити, до аптеки у лікарні. Подекуди ці ліки згодом не використовують через відсутність потреби та повертають в аптеку для повторного продажу. Для продовження безперешкодного існування такої схеми часто керівники лікарні перебувають у змові із засновником (керівником чи посадовими особами ОМС).
Розміщення у приміщеннях лікарень аптек і торговельних точок, що експлуатуються наближеними до керівників лікарень особами.
Неефективні інструменти доведення фактів і притягнення до відповідальності правоохоронними органами керівників лікарень щодо порушення вимог конфлікту інтересів.
Мовчазна згода працівників закладів охорони здоров’я щодо використання майнових ресурсів лікарні для неправомірного збагачення керівництва закладів охорони.
Процедура здавання в оренду майна лікарні для ведення суб’єктами підприємницької діяльності непрозора, системний моніторинг такої діяльності перебуває поза увагою громадськості.
Дискреційні повноваження керівників лікарень щодо розпорядження майном
Середній
Закріплення обов’язкової вимоги у статутах лікарень про погодження договорів оренди майна з відповідним органом управління ОМС.
Періодичне проведення інвентаризації наявного майна.
Забезпечення відкритого доступу до інформації про майно, яке перебуває на балансі лікарні (офіційний вебсайт, інформаційні стенди тощо)
Нормативне забезпечення приватизації об’єктів права комунальної власності в громаді
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією місцевих рад є визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів нерухомого майна. У зв’язку з тим, що законодавством не визначені критерії доцільності для приватизації об’єктів права власності громади, це може бути предметом корупційних зловживань з боку тих посадових осіб, які готують проєкти відповідних нормативних актів. За таких умов можливе включення положень, що надають широку дискрецію посадовим особам ОМС, які уповноважені ухвалювати рішення, суб’єктивне тлумачення «доцільності», порушення принципу правової визначеності.
Ймовірність включення корупціогенних факторів до положень нормативних документів, що розробляються та затверджуються місцевою радою, для реалізації зазначеного повноваження та суб’єктивне визначення критеріїв доцільності
Відсутність встановленого місцевою радою порядку підготовки та затвердження місцевої програми приватизації.
Особиста недоброчесність посадових осіб, керівництва чи депутатів місцевої ради.
Відсутність обов’язку обґрунтування доцільності на основі вимірювальних показників.
Відсутність затвердженого механізму залучення представників громадськості до процесу визначення доцільності, умов і порядку приватизації
Середній
Визначення на рівні місцевої ради процедури участі представників громадськості у формуванні, обговоренні проєкту місцевої програми приватизації комунального майна. Визначення радою чітких критеріїв обґрунтованості відчуження майна.
Визначення обов’язку відповідальних посадових осіб здійснювати обґрунтування доцільності включення кожного об’єкта до програми.
Оприлюднення інформації про об’єкти права комунальної власності, що плануються включатися до програми приватизації
рішення місцевої ради про затвердження порядку приватизації об’єктів нерухомого комунального майна на предмет наявності чітко визначених критеріїв доцільності, обґрунтованості та умов, за яких майно може бути приватизованим; місцева програма приватизації комунального майна
Придбання органом місцевого самоврядування в установленому законом порядку приватизованого нерухомого майна для потреб громади
Відповідно до п. 30 ч. 1ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією місцевих рад є вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна. Придбання такого майна здійснюється в порядку, що визначається органом місцевого самоврядування. Це може свідчити про можливість зловживання посадовими особами органу під час визначення потреби та безпосередньої купівлі такого майна за попередньою домовленістю із власниками.
Ймовірність домовленості про придбання майна радою за завищеною ціною з метою отримання незаконного прибутку від розподілу «доданої вартості».
Ймовірність домовленості про придбання майна, в якому відсутня нагальна потреба для громади, з метою отримання незаконного прибутку.
Ймовірність придбання радою об’єктів рухомого або нерухомого майна у незадовільному стані шляхом домовленості з наближеними до місцевої влади власниками з метою отримання неправомірної вигоди чи задоволення приватного інтересу відповідальних посадових осіб
Відсутність встановленого місцевою радою порядку підготовки та затвердження місцевої програми приватизації.
Особиста недоброчесність посадових осіб, керівництва чи депутатів місцевої ради.
Відсутність обов’язку обґрунтування доцільності на основі вимірювальних показників
Середній
Оприлюднення інформації щодо об’єктів приватної власності, які плануються до закупівлі для потреб громади.
Визначення радою чітких критеріїв обґрунтованості відчуження майна для потреб громади
рішення місцевої ради про придбання нерухомого майна (обґрунтованість реальної потреби); рішення органу про залучення суб’єктів оціночної діяльності для проведення незалежної оцінки вартості нерухомого майна.
Корисні матеріали: посібник «Інструменти управління майном комунальної власності територіальної громади»
Організація та планування закупівель
У законодавстві немає чітких правил, як замовники мають визначати свої потреби та їх пріоритетність. Тому інколи у закупівельні плани потрапляють позиції, які у замовника є в залишках. Цей ризик особливо актуальний для товарів, що закуповують комунальні та комунальні некомерційні підприємства.
Так, замовники можуть купити забагато окремих категорій товарів — понад реальну потребу. Продукцію накопичують і зберігають роками.
Це також може свідчити про умисне проведення закупівлі товарів / робіт / послуг, об’єктивної потреби у яких немає, за попередньої змови відповідальної посадової особи замовника (ОМС) та конкретного постачальника, або ж закупівля надто дороговартісних товарів / робіт / послуг з метою використання надалі для власних потреб окремою посадовою особою замовника. Можливою є також схема, коли орган штучно формує потребу (наприклад, проведення заходу чи надання консультації). Для цього такі послуги закуповуються у наближених осіб, хоча орган в змозі організувати надання таких послуг самостійно, залучивши своїх спеціалістів.
Можливість закупівлі непотрібних або дорожчих (як порівняти з іншими такого типу) товарів з метою їх використання для власних потреб або не за цільовим призначенням.
Можливість закупівлі послуг, виконання яких чи їхню якість важко або неможливо оцінити з метою закупити послугу у наближених та/або близьких осіб
Відсутність законодавчо затверджених вимог підготовки та затвердження річного плану закупівель як комплексного документа.
Відсутність внутрішнього розпорядчого документа замовника про порядок взаємодії між усіма учасниками закупівельної діяльності для забезпечення господарської діяльності.
Дискреційні повноваження під час підготовки тендерної документації.
Недостатній розподіл обов’язків з планування закупівель, відсутність систем внутрішнього контролю.
Положення чинного законодавства у сфері публічних закупівель, що унеможливлюють зовнішній контроль за процедурою закупівлі в період дії правового режиму воєнного стану
Середній
Проведення замовником попередніх ринкових консультацій для планування закупівель та організації їх проведення з метою аналізу ринку, зокрема отримання рекомендацій та інформації від суб’єктів господарювання, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі».
Моніторинг плану закупівель структурними підрозділами замовника, які відповідають за оцінку доцільності закупівлі окремих товарів / робіт / послуг з подальшим аудитом (перевіркою) використання за результатами завершення закупівельного періоду.
Створення публічного реєстру наявних матеріальних цінностей, які перебувають на балансі органу чи інших головних розпорядників коштів, що входять до сфери його управління.
Забезпечення керівництвом ОМС організації проведення систематичного внутрішнього аудиту та періодичного зовнішнього аудиту виконання договорів (згідно з розробленими внутрішніми політиками замовника).
Оприлюднення планів закупівель на сайті ОМС
на сайті Львівської міської ради, наприклад, оприлюднюється інформація щодо планів закупівель, а саме посилання на вкладку модуля аналітики ВІ Prozorro — Етап планування. Цей додаток допомагає виконувати аналіз планів закупівель за останні два роки у різних розрізах.
Також на сайті Львівської міської ради оприлюднюється інформація щодо співпраці з бізнесом (консультації з ринком): Зведена інформація 2022. Консультації для ефективної співпраці з бізнесом (2019—2021—2022)
кошторис / фінансовий план, дані із системи електронних закупівель Prozorro, дані з модуля аналітики ВІ Prozorro, офіційний вебсайт ОМС
Визначення коду предмета закупівлі
Основними ризиками за цим індикатором є ризик уникнення конкурентних процедур закупівель і перемога постачальників, які можуть перебувати у змові з місцевими службовцями. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема положень ч. 10 ст. 3 Закону (п. 6 Особливостей — на період воєнного стану).
Такі дії замовника порушують наказ Міністерства економіки України від 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі», відповідно до якого предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з п.п. 21 і 34 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Оскільки Порядок досить чітко регламентує використання тих чи інших кодів для предмета закупівлі, ймовірність ненавмисних помилок у визначенні коду предмета закупівлі є мінімальною.
Можливість зловживання службовим становищем: свідоме приховування тендерів від потенційних учасників шляхом зазначення неправильного коду класифікатора закупівлі чи граматичних помилок у написанні предмета закупівлі з метою сприяння виграшу у тендері «конкретного» постачальника.
Можливість визначення замовником одного предмета закупівлі за різними кодами по класифікатору України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник».
Визначення предметом закупівлі робіт у випадку, коли фактично предметом закупівлі є послуги, що може призвести до порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки передбачені різні вартісні межі для закупівлі робіт і послуг
Середній
Розробка Порядку взаємодії, що є елементом внутрішньої політики закупівель, який повинен передбачати детальну регламентацію прав та обов’язків уповноважених / відповідальних осіб замовника, визначати систему контролю за ухваленням рішень та процедуру залучення уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції до процедури проведення закупівлі.
Проведення внутрішнього аудиту для оцінки ефективності закупівель замовника
наказ Пенсійного Фонду України від 24.12.2021 № 180 «Про деякі питання організації закупівель для забезпечення потреб Пенсійного фонду України та його органів»
дані із системи електронних закупівель Prozorro, дані з модуля аналітики ВІ Prozorro. Вкладка модуля аналітики ВІ Prozorro — Моніторинг публічних закупівель, де можна відфільтрувати закупівлі з проведеним моніторингом органом фінансового контролю (Державна аудиторська служба України) як без виявлених порушень, так і з порушеннями
Обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення
Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» органам місцевого самоврядування рекомендується затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості. Отже, цей індикатор вказує на необхідність оприлюднювати обґрунтування очікуваної вартості, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі на сайті.
Оскільки неправильний та необґрунтований розрахунок очікуваної вартості може свідчити про корупційні ризики, а також про потенційну змову між замовником і певним учасником (замовник умисно завищив вартість закупівлі для «певного» постачальника, але інші учасники запропонували ринкову ціну), і стати інструментом «фіктивного демпінгу», адже підставний учасник може в кілька разів занижувати суму за свої товари / послуги / роботи. Проте, ставши переможцем за результатом торгів, відмовляється від підписання договору. У підсумку переможцем стає компанія з пропозицією, дорожчою за ринкову.
Можливість встановлення посадовою особою замовника дискримінаційних умов під час формування технічних та якісних характеристик, орієнтованих на заздалегідь визначеного учасника, що звужує коло потенційних учасників та/ або унеможливлює перемогу постачальників, які можуть запропонувати роботу / товар / послугу кращої якості за нижчу ціну
Відсутність на сайті замовника обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості.
Відсутність сайту замовника
Середній
Наявність оприлюдненого обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному вебсайті замовника / на вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель.
Розробка внутрішньої політики закупівель, яка повинна передбачати детальну регламентацію прав та обов’язків відповідальних осіб замовника, визначати систему контролю за ухваленням рішень та процедуру залучення уповноваженої особи з питань запобігання корупції до процедури проведення закупівлі.
Залучення до процедури розгляду тендерних пропозицій представників громадської ради.
Проведення моніторингу відмінених процедур закупівлі замовником за період (30 або 60 діб) та аналіз правомірності такої відміни (зокрема, з використанням аналітичного інструменту bi.prozorro.org/).
Моніторинг оголошень закупівель з аналогічним предметом.
Проведення аналізу фактів відміни закупівель і розробка механізму виявлення таких фактів у майбутньому
оприлюднення на сайті ОМС обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/ або розміру бюджетного призначення. Наприклад, сайт Бахмацької міської громади, на якому є окремий розділ «Публічні закупівлі», сайт Чорноморської міської територіальної громади, сайт Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради, сайт Львівської міської ради, де оприлюднені обґрунтування закупівель різними департаментами міської ради
дані із системи електронних закупівель Prozorro, дані з офіційних вебсайтів замовника / головного розпорядника бюджетних коштів
Організація роботи із запобігання та виявлення корупції
Забезпечення функціонування антикорупційного уповноваженого в ОМС
Антикорупційне законодавство визначає, що з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», в обласних, міських, районних радах мають бути утворені або визначені уповноважена підрозділ (особа) з питань запобігання та виявлення корупції. Для визначення штатної чисельності такої особи чи підрозділу наказом НАЗК від 26.04.2021 № 240/21 «Про встановлення обов’язкових вимог до мінімальної штатної чисельності уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції в державних органах» визначено мінімальні штатні вимоги. Керівник відповідного органу місцевого самоврядування забезпечує гарантії незалежності уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) від впливу чи втручання у його роботу
Можливість неналежного функціонування системи з питань запобігання корупції в ОМС у зв’язку з відсутністю уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції. Неутворення (невизначення) керівництвом ОМС уповноваженого підрозділу (особи), відповідальної за напрям роботи з питань запобігання та виявлення корупції як первинної ланки антикорупційної інфраструктури, призводить до низки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень та інших порушень Закону країни «Про запобігання корупції»
Непризначення (невизначення) в ОМС особи, відповідальної за напрям роботи з питань запобігання та виявлення корупції. Незацікавленість керівництва ОМС у призначенні особи, відповідальної за напрямок роботи з питань запобігання та виявлення корупції. Відсутність у нормах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» вимог щодо забезпечення сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контролю за їх реалізацією у відповідній місцевій раді. Законом України «Про запобігання корупції» не встановлено вимог для утворення (визначення) уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції в сільських та селищних радах
Середній
Неухильне виконання ст. 131 Закону України «Про запобігання корупції», якою передбачено утворення (визначення) уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції.
Внесення змін до Регламенту ради в частині закріплення норм щодо функціонування системи питань запобігання корупції та антикорупційного уповноваженого.
Призначення (визначення) в ОМС особи, відповідальної за напрям роботи з питань запобігання та виявлення корупції. Ініціювання з боку керівництва обговорення на оперативних нарадах, депутатських комісіях, засіданнях консультативно-дорадчих органів питання щодо необхідності утворення (визначення) уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції в ОМС та забезпечення реалізації антикорупційних заходів в громаді
на вебсайті Львівської міської ради є інформація про утворений сектор з питань запобігання корупції та доброчесності. На вебсайті Харківської міської ради міститься інформація про службу з питань запобігання та виявлення корупції
штатний розпис та організаційна структура виконавчих органів ради, розпорядження голови ради про призначення чи покладання обов`язків, посадові інструкції чи положення про уповноваженого, регламент ради та інші внутрішні документи, що визначають засади організації роботи. Корисні посилання: результати дослідження ефективності антикорупційних уповноважених у 2020 році. Рекомендації НАЗК щодо планування роботи уповноваженого
Залучення громадян до ухвалення рішень в ОМС
Ст.ст. 3 та 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надають громадянам право на участь у місцевому самоврядуванні. Громадяни можуть долучатися до місцевого самоврядування через різноманітні форми громадської участі (громадські слухання, місцевий референдум, громадські ради, консультації з громадськістю, місцеві ініціативи тощо). Ефективна участь громадян в управлінні місцевими справами є запорукою для формування прозорої і відкритої системи місцевого самоврядування, що зменшує корупційні ризики. Однак, розуміючи роль залучення громадськості, недоброчесні посадові особи ОМС чи депутати можуть спеціально обмежувати участь громадян в ухваленні рішень в міській раді задля отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб (наприклад, ухвалити рішення про будівництво офісних приміщень замість школи без урахування думки громади). Може бути безліч способів для реалізації такого ризику. Наприклад, закриті сесії ради; неопублікування чи неповне опублікування інформації на офіційному вебсайті ОМС щодо будь-якої «запланованої» взаємодії з громадськістю, з метою її уникнення; здійснення псевдозалучення громадськості з наближеними до ОМС особами, які не здійснюють реальну громадську діяльність
Можливість депутатів ради провести закрите засідання ради з метою недопущення впливу громадян на завідомо незаконні рішення (наприклад, такі, що ухвалені в умовах конфлікту інтересів чи за які депутати могли отримати неправомірну вигоду).
Можливість приховувати інформацію щодо будь-якої «запланованої» взаємодії з громадськістю з метою уникнення громадського контролю за ухваленням завідомо незаконних рішень. Можливість безперешкодного схвалення неефективних рішень, рішень, які містять корупційні ризики чи ухваленні в умовах конфлікту інтересів, через імітацію залучення громадськості (наприклад, створення та проведення псевдогромадських слухань)
Відсутність норм у статутах територіальних громад щодо залучення громадян до ухвалення рішень в ОМС чи відсутність внутрішніх порядків з цих питань.
Відсутність заохочень громадськості з метою участі у житті громади та контролю проєктів рішень чи ухвалених рішень. Відсутність необхідних знань та інформації у мешканців громади про різноманітні форми громадської участі та способи їх реалізаціїм
Середній
У статуті територіальної громади (у разі ухвалення) містяться норми щодо форм громадської участі і чітко визначено умови та способи такої участі.
Розроблення внутрішнього порядку (у разі відсутності статуту), що містить чіткі норми щодо форм громадської участі, гарантії забезпечення такої участі.
Ухвалення рішення щодо заохочень громадськості з метою активної їх участі у житті громади, сприянню процесам розвитку місцевого самоврядування та контролю за ухваленими рішеннями (наприклад, шляхом присудження премій). Проведення інформаційних кампаній щодо просвіти мешканців територіальної громади про форми громадської участі та взаємодію з ОМС (шляхом навчань, роздаткових матеріалів, публікацій тощо)
Рішення Київської міської ради від 27.10.2005 № 256/3717 «Про Премію Київської міської ради за внесок молоді у розвиток місцевого самоврядування», яким затверджено положення про Премію Київської міської ради за внесок молоді у розвиток місцевого самоврядування. Положення про громадські слухання в місті Кропивницькому, що встановлює чіткий порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань, урахування їх результатів ОМС та яке є додатком до Статуту територіальної громади міста Кропивницького.
офіційний вебсайт ОМС (зокрема, рубрика про громадську участь); статут територіальної громади; внутрішні положення щодо громадської участі чи взаємодії мешканців з ОМС; рейтинг міст програми Transparent cities за критеріями доступу та участі громадськості
Упровадження системи управління корупційними ризиками в усі сфери діяльності ОМС
Закон України «Про запобігання корупції» (ст. 19) визначає обов`язок затвердження та погодження з НАЗК антикорупційних програм лише на рівні обласних рад. Через відсутність обов`язку їх погодження з НАЗК, органи місцевого самоврядування іншого рівня не проводять оцінки корупційних ризиків та не затверджують антикорупційних програм. Водночас обсяг владних повноважень та завдань не відрізняється від рівня громади, а тому і корупційні ризики є можливими в діяльності як міської, так і районної чи селищної рад. Невпровадження процесу з управління корупційними ризиками не дасть змоги виявляти недосконалості у діяльності ОМС, які можуть призводити до корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, та матиме негативний вплив на діяльність ОМС. Відсутність процедури оцінювання корупційних ризиків також не дає змоги встановити ймовірність вчинення корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками ОМС, встановити причини, умови та наслідки можливого вчинення таких правопорушень
Невпровадження процесу управління корупційними ризиками в усіх сферах діяльності ОМС
Непроведення оцінювання корупційних ризиків у діяльності ОМС.
Відсутність відповідальних осіб за проведення оцінювання корупційних ризиків. Відсутність комунікації із зацікавленими сторонами ОМС (структурними підрозділами, які реалізують функції, схильні до корупційних порушень: розподіл бюджету, проведення закупівель, управління майном, земельні відносини, містобудування та інші) щодо роботи з управління корупційними ризиками
Середній
Ухвалення рішення про проведення оцінювання корупційних ризиків у діяльності ОМС, формування робочої групи та проведення оцінювання.
Проведення громадського обговорення та затвердження документа з управління корупційними ризиками (наприклад, Антикорупційної програми, Плану доброчесності тощо).
Проведення інформаційної кампанії серед мешканців громади щодо здійснення оцінки корупційних ризиків з метою залучення громадськості.
Активна співпраця з антикорупційними та правозахисними громадськими організаціями в частині надання ними пропозицій щодо впровадження процесу управління корупційними ризиками у діяльності ОМС.
Опублікування результатів проведеного оцінювання корупційних ризиків на вебсайті ОМС. Проведення моніторингу та оцінки виконання заходів впливу на виявлені корупційні ризики
Бориславська міська громада затвердила Антикорупційну програму, Житомирська міська рада затвердила План доброчесності, План доброчесності Червоноградської міської ради 2020—2022
нормативно-правова база; зовнішні та внутрішні стейкхолдери; внутрішні документи, результати перевірок та аудитів; відкриті дані та реєстри; звернення, скарги та повідомлення про корупцію та матеріали їх розгляду; результати опитувань та інтерв’ювання працівників, депутатів, контрагентів; офіційні сайти місцевих рад. Корисні посилання: Стратегічний аналіз ризиків у сфері ОМС НАЗК
Забезпечення функціонування каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»
Закон України «Про запобігання корупції» (ст. 53-1) вимагає від державних органів, зокрема органів місцевого самоврядування, забезпечити умови для повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень. Так, вони зобов’язані забезпечити функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Незабезпечення можливості для повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» позбавляє прав викривача та усуває можливість реагування на можливі порушення вимог антикорупційного законодавства
Незабезпечення функціонування внутрішніх та регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».
Відсутність усіх передбачених Законом України «Про запобігання корупції» каналів повідомлень про корупцію.
Упереджене ставлення посадових осіб ОМС, представників депутатського корпусу чи керівництва ОМС до діяльності викривачів.
Недостатнє висвітлення негативного впливу та наслідків від корупційних проявів на життєдіяльність суспільства. Наявність неофіційних способів повідомлення про корупцію: особисті номери телефонів, електронна адреса уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції
Середній
Забезпечення розміщення інформації з посиланням на Єдиний портал повідомлень викривачів НАЗК та забезпечення утворення спеціальної гарячої лінії для повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» (ст. 53-1 Закону України «Про запобігання корупції»).
Забезпечення можливості здійснення повідомлення про корупцію в позаробочий час на спеціальну телефонну лінію. Забезпечення незалежності уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції під час роботи з повідомленнями
на вебсайті Дніпровської міської ради розміщено канали для повідомлення про корупцію
офіційні сайти місцевих рад; інструкція з діловодства чи документообігу; політики щодо роботи з повідомленнями про корупцію; звернення, скарги та повідомлення про корупцію, що надходили, та матеріали їх розгляду. Корисні посилання: Наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.08.2023 № 190/23 «Про початок роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів» та інші матеріали щодо запуску порталу
Проведення спеціальної перевірки кандидатів на посади в ОМС
Відповідно до ст. 56 ЗУ «Про запобігання корупції» спеціальні перевірки проводяться щодо осіб, які претендують на зайняття посад, що передбачають зайняття відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, зокрема в органах місцевого самоврядування. Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, передбачені ч. 3 ст. 56 Закону. Існує ймовірність того, що рада може обрати / затвердити або керівник ОМС призначити на посаду особу, щодо якої можуть застосовуватися певні заборони та обмеження, без проведення спеціальної перевірки або провести її не у повному обсязі. Такі дії можуть зумовлюватися особистим інтересом керівника ОМС чи посадових осіб, які є відповідальними за проведення спецперевірки в ОМС, зокрема майновим, в обранні / затвердженні / призначенні заздалегідь визначеної особи.
Ймовірність призначення особи на посаду без проведення спеціальної перевірки або її проведення не у повному обсязі
Відсутність внутрішньої процедури проведення спеціальних перевірок в органі.
Відсутність заходів контролю за проведенням спеціальної перевірки (не залученість антикорупційного уповноваженого до проведення спеціальних перевірок). Незнання вимог антикорупційного законодавства, а саме в частині того, що обрані чи затверджені місцевою радою на відповідні посади особи повинні подати документи для проведення спеціально перевірки протягом трьох робочих днів з дня відповідного обрання або затвердження
Середній
Розроблення внутрішнього документа, який визначатиме алгоритм і розподіл відповідальності за проведення спеціальних перевірок в ОМС.
Здійснення дієвого контролю зі сторони керівництва за процесом проведення спеціальних перевірок.
Забезпечення візування антикорупційним уповноваженим проєкту документа про проведення спеціальної перевірки, довідки за результатами перевірки та розпорядчого акта щодо призначення особи. Проведення роз’яснювальної та навчальної роботи з працівниками підрозділу, що займається організацією процесу спеціальної перевірки
Баранівська міська рада розмістила Роз’яснення щодо зміни Порядку спецперевірки осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування
матеріали особових справ працівників; запити на проведення спеціальної перевірки; відповіді на запити та довідки за результатами проведення перевірки; накази про призначення працівників. Корисні посилання: Чек-лист підготовки до проведення спеціальної перевірки
Відбір кандидатів на вакантні посади ОМС
Призначення на посади в ОМС відбуваються на конкурсній основі. Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (ч. 2 ст. 10) визначено, що проведення конкурсу для ухвалення на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Згідно з Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 169, і який застосовується під час ухвалення на службу в органи місцевого самоврядування, процедура проведення конкурсу передбачає три етапи (оголошення конкурсу, збір документів і проведення співбесіди та іспиту). До кожної вакантної посади визначаються умови проведення конкурсу, які передбачають перелік вимог щодо професійних та особистих якостей кандидата. Зокрема, серед важливих особистих якостей на посади в ОМС визнається така вимога загальних компетентностей як «доброчесність». Це здатність спрямовувати власні дії на захист публічних інтересів, утримуватися від конфлікту між приватним і публічними інтересами та ефективно розпоряджатись державними ресурсами. Крім того, перед призначення на посаду важливо перевірити, чи розділяє кандидат на посаду загальні правила етичної поведінки посадовців ОМС
Ймовірність призначення на посади недоброчесних та/або не фахових кандидатів
Відсутність внутрішньої процедури перевірки кандидатів на доброчесність.
Можливість зловживання під час проведення відбору через відсутність вичерпного переліку критеріїв та вимог до кандидатів. Бажання отримати неправомірну вигоду за сприяння у призначенні на посаду
Середній
Включення уповноваженого до конкурсної комісії з добору персоналу або здійснення ним моніторингу її роботи.
Визначення процедури проведення конкурсу із вичерпним переліком документів і критеріїв відбору, публічність проведення конкурсу. Здійснення перевірки кандидатів на доброчесність антикорупційним уповноваженим
нормативні та локальні процедури добору персоналу, кваліфікаційні вимоги до посад, засади перевірки кандидатів на доброчесність; скарги на діяльність комісії чи судові спори щодо оскарження результатів процедури відбору. Корисні посилання: Методичні рекомендації щодо здійснення перевірки кандидатів на посади, що вразливі до корупційних ризиків.
Дотримання заборони посадовим особам ОМС займатись іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим особами ОМС забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб. Всупереч встановленим обмеженням посадові особи, маючи на меті задоволення майнового інтересу, можуть вимагати, просити, або одержувати подарунки за ухвалення певних рішень або вчинення дій щодо дарувальника, пов’язаних із виконанням функцій їхнього органу
Можливість порушення встановлених антикорупційним законодавством обмежень щодо одержання подарунків
Неналежна організація роботи із надання методичної та консультаційної роботи з питань обмеження щодо отримання подарунків.
Бажання посадової особи ОМС отримати подарунок, який має матеріальну цінність.
Необізнаність посадових осіб ОМС з обмеженнями щодо отримання подарунків, встановлених Законом України «Про запобігання корупції». Відсутній або недостатній контроль за діяльністю посадових осіб ОМС чи депутатів в частині одержання подарунків
Середній
Розроблення та поширення інформаційних матеріалів про обмеження щодо одержання подарунків.
Забезпечення системи попередження посадових осіб ОМС про відповідальність за порушення вимог щодо обмеження про одержання подарунків.
Розроблення та затвердження Кодексу поведінки посадових осіб ОМС та Кодексу депутатської етики, зокрема необхідність положення про обмеження щодо одержання подарунків.
Розроблення та затвердження порядку поводження з подарунками, виявленими в ОМС. Проведення навчання уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції для працівників щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства, зокрема про обмеження щодо одержання подарунків
Новомиргородська міська рада затвердила Порядок поводження з подарунками та майном, отриманим (виявленим) посадовими особами Новомиргородської міської ради
Ухвалення рішень посадовими особами ОМС та депутатами в умовах конфлікту інтересів та врегулювання виявлених фактів потенційного конфлікту інтересів
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим особами ОМС забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб. Всупереч встановленим обмеженням посадові особи, маючи на меті задоволення майнового інтересу, можуть вимагати, просити, або одержувати подарунки за ухвалення певних рішень або вчинення дій щодо дарувальника, пов’язаних із виконанням функцій їхнього органу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад, сільські, селищні міські голови, а також посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані не вчиняти дій та не ухвалювати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, а також посадові особи місцевого самоврядування під час службових / представницьких повноважень можуть ухвалювати ті чи інші рішення з метою задоволення свого приватного інтересу чи інтересу близьких їм осіб. Також депутати рад під час голосування можуть на власний розсуд через приватний інтерес, враховувати / не враховувати зауваження юридичного відділу до проєкту рішення, без належного обґрунтування та, як наслідок, можуть ухвалювати рішення ради всупереч інтересам громади. Для безперешкодного схвалення неефективних рішень ради або таких, що містять корупційні ризики, створюються та проводяться псевдо громадські слухання з наближеними до ОМС особами, які не здійснюють реальної громадської діяльності
Ймовірність ухвалення рішень депутатами місцевих рад, сільськими, селищними, міськими головами, а також посадовими особами ОМС в умовах реального конфлікту інтересів
Відсутність внутрішньої процедури повідомлень про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відсутність відкритого доступу громадськості та її залучення до ухвалення рішень з метою контролю проєктів рішень, підготовлених для розгляду на певній сесії. Відсутність чи недосконалість порядку всебічного контролю під час підготовки проєктів рішень, зокрема щодо наявності конфліктів інтересів
Середній
Розроблення внутрішнього алгоритму щодо повідомлень про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Запровадження внутрішнього механізму розкриття інформації про наявність приватного інтересу. Підготовка та поширення серед депутатів та працівників ОМС довідкових матеріалів (інфографіки) щодо процедури (алгоритму) повідомлення про наявність у них конфлікту інтересів, його врегулювання із наведенням прикладів ситуації виникнення потенційного чи реально конфлікту інтересів.
Забезпечення попередження про відповідальність за ухвалення рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Забезпечення присутності уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції на засіданнях постійних комісій та сесіях ради. Здійснення аудіо- та/або відеозаписів засідань сесій, а також ведення архівних файлів записів засідань
Нетішинська міська рада затвердила Порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у Нетішинській міській раді та її виконавчих органах
порядок урегулювання конфлікту інтересів; повідомлення про порушення цього обмеження; виявлені факти щодо конфлікту інтересів у працівників; перелік близьких осіб в ОМС; декларації про приватний інтересів працівників, опитування працівників; інформація з Єдиного Державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення. Корисні посилання: Методичні матеріали НАЗК: Настанова з конфлікту інтересів для антикорупційного уповноваженого, Методичні рекомендації з конфлікту інтересів, онлайновий курс «Конфлікт інтересів: від виявлення до врегулювання»