Низький рівень ризиків 
Містобудування
Затвердження вимог до вивісок
Пункти 2, 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, встановлюють вимоги до вивіски, яка може бути розміщена без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Водночас ці вимоги недостатньо конкретизовані, що створює простір для маніпуляцій.
Поширена практика примусового демонтажу ОМС тих вивісок, які, на їхню думку, є зовнішньою рекламою; так само побутує практика ігнорування очевидних порушень законодавства. Недостатня конкретизація вимог до вивісок, які можуть бути розміщені без отримання дозволу, ускладнює контроль за дотриманням вимог законодавства, що може призвести до корупції
Можливість посадових осіб ОМС одержувати неправомірну вигоду від забудовників чи інших осіб за надання дозволу на розміщення вивісок шляхом не затвердження чи не визначення чітких вимог до встановлення вивісок.
Можливість посадових осіб ОМС ігнорувати порушення у встановленні вивісок за неправомірну вигоду
Відсутність чітко затверджених вимог до розміщення вивісок та надання дозволів на таке розміщення.
Недостатній контроль за дотриманням порядку розміщення вивісок
Низький
Затверджений чіткий і прозорий порядок розміщення вивісок з вичерпними вимогами до них і процедурами їх погодження.
Розроблення й опублікування зручних для ухвалення інфографік, презентацій, алгоритмів, графічних посібників тощо для розміщення вивісок.
Проведення інформаційних кампаній (зустрічі, обговорення, вебінари, круглі столи тощо) з бізнесом стосовно правил розміщення вивісок і з мешканцями громади щодо можливого контролю з їх боку за розміщенням вивісок
Рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 224/2446 «Порядок розміщення вивісок у місті Києві» (зі змінами від 14.12.2023), в якому дуже детально та чітко прописані й проілюстровані вимоги до встановлення вивісок. Управління з питань реклами КМДА на офіційному вебсайті опублікувало різноманітну і доступну для ухвалення інформацію щодо встановлення вивісок (Ілюстрована інструкція, Online оформлення, Мапа форматних зон, Зразок пакета документів, Покроковий алгоритм оформлення вивіски, Графічний посібник розміщення вивісок у місті Києві)
офіційні вебсайти ОМС, нормативно-правові акти ОМС, що визначають порядок розміщення та вимоги до вивісок у населеному пункті; інформаційні матеріали щодо встановлення вивісок (алгоритми, інфографіки, презентації тощо)
Управління нерухомим комунальним майном
Ведення переліку організацій, що отримали в оренду приміщення, в порядку ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» існує певна категорія орендарів, які можуть отримати приміщення без аукціону на строк, що не перевищує 5 календарних днів протягом 6 місяців та 30 календарних днів протягом одного року, — це орендарі, які орендують майно для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів. Для уникнення надання приміщення в оренду без проведення аукціону одному й тому самому орендарю (більш ніж один раз на пів року чи рік) орган місцевого самоврядування створює і веде реєстр (перелік) таких орендарів. Однак за певну винагороду орган місцевого самоврядування може не здійснювати моніторингу строків оренди майна та не вести реєстру (переліку) орендарів, які відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендують майно для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних і політичних заходів
Можливість представників органу місцевого самоврядування не здійснювати моніторингу строків оренди майна та не вести реєстру (переліку) орендарів, які орендують майно для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних і політичних заходів
Законодавство надає можливість передачі комунального майна на умовах пільгової оренди, чим користуються недобросовісні суб’єкти господарювання у корупційній змові з посадовими особами на місцевому рівні.
Відсутність обов’язкової вимоги щодо ведення органом місцевого самоврядування реєстру (переліку) орендарів, які орендують майно для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних і політичних заходів.
Відсутність практики здійснення моніторингу строків оренди майна для окремої групи орендарів, які можуть отримати приміщення без аукціону.
Відсутність чіткого механізму контролю відповідності організацій, які можуть орендувати майно без конкурсу, визначеним критеріям
Низький
Ведення та оприлюднення органом місцевого самоврядування на офіційному вебсайті переліку організацій, які відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» отримували приміщення в оренду без проведення аукціону. Постійне оновлення такого переліку.
Здійснення контролю ефективності використання комунального майна, наданого в оренду на пільгових засадах (без аукціону), з визначенням: яким чином може здійснюватися такий контроль; процесу моніторингу діяльності організації, яка взяла таке майно в оренду.
Розроблення та ухвалення процедури передачі майна в оренду за пільговими умовами (визначення осіб, процесу, часу та критеріїв для ухвалення рішень)
вебсайт ОМС, реєстр договорів оренди, перелік організацій з якими укладено договір оренди
Передача ОМС нежитлових приміщень чи іншого нерухомого майна у користування фізичним або юридичним особам
Передача в тимчасове безоплатне користування нежитлових приміщень чи іншого нерухомого майна міської комунальної власності відбувається на підставі індивідуального рішення кожного органу місцевого самоврядування в межах відповідної території. Однак балансоутримувачі нерухомого комунального майна можуть вдаватися до викривлення договорів користування об’єктами комунального майна, укладаючи «нетипові» договори, наприклад, договір про співробітництво, схову (зберігання) чи передачі робочих місць тощо, які по суті є договорами оренди. У результаті має місце втрата бюджетом коштів від здавання майна в оренду, а подекуди просте й неефективне використання комунального майна
Можливість посадових осіб ОМС отримати неправомірну вигоду шляхом віднесення договору до іншої категорії договорів про передачу майна у тимчасове користування близьким чи іншим пов’язаним спільним інтересом особам
Відсутність контролю щодо фактичного використання цілісних майнових комплексів та всього комунального майна балансоутримувача.
Відсутність на офіційних вебсайтах ОМС повної та вичерпної інформації про об’єкти комунального майна, що орендується та/або може бути передане в оренду.
Можливість одноособового ухвалення рішення щодо передачі майна в користування (дискреційні повноваження).
Відсутність відповідальності за нездійснення реєстрації майна.
Непроведення детальної інвентаризації фактичного використання майнових комплексів та всього комунального майна щодо фактичного використання площі комунальними установами, підприємствами та організаціями, виконавчими органами та орендарями
Середній
Передача комунального майна у користування відбувається винятково через оформлення офіційних договорів оренди.
Публікація на офіційному вебсайті ОМС чи балансоутримувачем інформації про всі підвідомчі об’єкти нерухомості та вільні для оренди площі у повному обсязі, а також укладені договори оренди (як варіант, знеособлені).
Ухвалення внутрішнього правового акта про порядок ухвалення рішень посадовими особами колективно під час передачі в оренду комунального майна.
Здійснення постійного моніторингу використання майна спеціально визначеною особою або комісією
вебсайт органу місцевого самоврядування, зокрема розміщена на ньому інформація про підвідомчі об’єкти нерухомості, вільні для оренди площі та укладені договори оренди чи інші договори
Організація роботи із запобігання та виявлення корупції
Забезпечення інформування про діяльність громади
Комунікаційна робота органів місцевого самоврядування є важливим комплексом заходів із взаємодії з громадою та іншими зовнішніми стейкхолдерами, що спрямовано на розвиток територіальної громади. З метою підвищення ефективності та формування довіри до влади громади можуть розробляти стратегічні документи у сфері комунікації.
Комунікаційна стратегія є допоміжним стратегічним документом, який має сприяти результативній взаємодії органу місцевого самоврядування та жителів громади. Наявність зрозумілої комунікаційної стратегії забезпечує ефективніше досягнення громадою цілей і завдань, що впроваджуються в рамках Стратегії розвитку територіальної громади, Програми соціально-економічного розвитку та інших програм, що реалізуються громадою.
Окремою частиною загального інформування про роботу громади є інформація про діяльність антикорупційного напряму та виконання інших заходів з питань запобігання та виявлення корупції. Це допомагає також інтегрувати таку роботу в усі інші функції громади. Крім того, демонстрація активних дій у сфері протидії корупції створює довіру в громадян і партнерів ради. Важливість комунікації для забезпечення підзвітності і прозорості підсилюється тим, що Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження від 22.12.2023 № 1203-р «Про схвалення Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на період до 2025 року і затвердження операційного плану заходів з її реалізації». Саме тому важливою складовою комунікаційної стратегії є включення антикорупційного напрямку роботи
Можливість оприлюднення недостовірної інформації та/або дезінформації про роботу органу недоброчесними суб’єктами медіа або іншими інформаційними ресурсами або фізичними особами.
Можливість приховування публічної інформації (зокрема у формі відкритих даних), оприлюднення якої чи надання її на запит є обов’язковим. Можливість недотримання прав громадян на участь у ухваленні рішень органами місцевого самоврядування через відсутність достовірної та відкритої інформації щодо інструментів залучення громадян до роботи громади
Відсутність в органах місцевого самоврядування можливості для удосконалення інформаційних ресурсів та професійних комунікаційних менеджерів.
Несформована культура комунікації в громадах. Відсутність вимог та єдиних підходів до розробки комунікаційних стратегій громад
Низький
Розроблення комунікаційної стратегії із залученням усіх зацікавлених сторін (представників влади, активної громадськості, місцевого бізнесу та експертів) через громадські обговорення, фокус-групи та інші способи взаємодії. Включення до комунікаційної стратегії антикорупційних напрямів інформування населення громади, працівників органу, інших стейкхолдерів громади
Комунікаційна стратегія Менської міської територіальної громади на 2023—2025 роки
офіційний вебсайт ОМС (зокрема антикорупційний розділ); стратегія територіальної громади; комунікаційна стратегія (за наявності); дослідження НАЗК «Ефективна комунікація антикорупційного уповноваженого на вебсайті організації публічного сектору». Стратегія комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на період до 2025 року і затвердження операційного плану заходів з її реалізації
Дотримання заборони посадовим особам ОМС займатись іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» сільським, селищним, міським головам, а також посадовим особам місцевого самоврядування забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю. Усупереч встановленим обмеженням зазначені особи можуть займатися діяльністю, не пов’язаною з виконанням ними функцій місцевого самоврядування за основною посадою, яка оплачується чи може бути оплачувана
Ймовірність зайняття посадовими особами ОМС іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю.
Неналежна організація роботи із надання методичної та консультаційної роботи з питань обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.
Низька заробітна плата посадових осіб ОМС. Бажання посадової особи ОМС отримувати додатковий дохід. Необізнаність посадових осіб ОМС з обмеженнями щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
Низький
Підготовка та поширення інформаційних матеріалів про обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.
Забезпечення системи попередження посадових осіб ОМС про відповідальність за порушення вимог про обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.
Проведення ознайомлення уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції новоприйнятих працівників з вимогами антикорупційного законодавства, зокрема з вимогами щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю.
Проведення навчання уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції для працівників щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства, зокрема з вимогами щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю. Здійснення уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції регулярного моніторингу дотримання обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
План навчання працівників ОМС; опитування щодо обізнаності працівників з вимогами антикорупційного законодавства; наявність пам`яток чи листів ознайомлення з вимогами антикорупційного законодавства, наявність методичних матеріалів; офіційні вебсайти органів місцевого самоврядування. Корисні посилання: посібник «Сучасні підходи до навчання антикорупції: лайфхаки для уповноважених»
Дотримання вимог фінансового контролю посадовими особами ОМС та депутатами
Посадові особи та депутати органів місцевого самоврядування зобов`язані згідно зі ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» подавати електронні декларації шляхом їх заповнення на офіційному вебсайті НАЗК. Уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції зобов`язана надавати консультаційну допомогу щодо заповнення декларації та перевіряти факти подання декларацій. Про факти неподання та/або несвоєчасного подання декларацій уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції має направляти відповідне повідомлення до НАЗК. Ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначає інформацію, що зазначається у декларації. Існує ймовірність, що депутати рад та посадові особи ОМС, маючи на меті приховування своїх справжніх статків, зокрема тих, які могли бути незаконно набуті, вказують у декларації недостовірні відомості про майно та грошові активи, зокрема: об’єкти нерухомості; об’єкти незавершеного будівництва; цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів; цінні папери; корпоративні права; отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї; грошові активи тощо
Ймовірність неподання та/або несвоєчасного подання декларацій посадовими особами ОМС та депутатами. Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування
Бажання посадовців приховати реальні статки та незаконно набуте майно чи інші порушення вимог антикорупційного законодавства.
Необізнаність особи щодо правильності заповнення усіх розділів декларації про майно і доходи. Зацікавленість особи у приховуванні своїх статків.
Складнощі роботи в Реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування й низький рівень технічної кваліфікації посадових осіб. Неналежна організація надання методичної та консультаційної роботи з питань декларування. Відсутність належного контролю в ОМС щодо подання декларацій
Низький
Навчання, роз’яснення, методична допомога, які/яка проводяться / надається уповноваженою особою з питань запобігання корупції в ОМС.
Запровадження механізму доведення до відома суб’єктів декларування змін в законодавстві, оновлених роз’яснень, матеріалів, сервісів та інструментів з питань електронного декларування. Розроблення та ухвалення розпорядчого документа, який визначатиме організаційні просвітницькі питання проведення кампанії з електронного декларування в ОМС. Підготовка та поширення уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції інформаційних матеріалів щодо відповідальності за внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію
Рівненська обласна рада розробляє та поширює методичні матеріали з декларування на своєму вебсайті
Соціально-економічна інфраструктура
Затвердження переліків надання платних послуг закладами культури
Заклади культури мають право надавати досить великий перелік платних послуг: від прокату театральних костюмів до оренди концертних залів.
Вичерпний перелік послуг, які можуть надаватися комунальними закладами культури, визначено Постановами Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 № 1271 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури» та від 02.12.2020 № 1183 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, що не є орендою». Крім того, на законодавчому рівні встановлено, як саме визначати вартість «культурних» послуг.
Так, Порядок визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджений спільним наказом Мінкультури, Мінфіну та Мінекономіки від 01.12.2015 № 1004/1113/1556. Відповідно до вищезазначених документів ОМС не мають правових підстав для розробки та затвердження будь-яких положень та/ або порядків про надання платних послуг закладами культури, їх переліку та вартості. Однак фактично переважна більшість місцевих рад самостійно визначає та затверджує порядки щодо переліку та вартості платних послуг, а інколи такі порядки затверджуються в умовах конфлікту інтересів (наприклад, до переліку додаються послуги, не передбачені Постановою КМУ № 1271, або вартість послуг може бути значно занижена в інтересах наближених осіб). Крім того, за попередньою домовленістю із керівником закладу культури, посадові особи ОМС можуть сприяти близьким особам в отриманні послуг безкоштовно та/або в позаробочий час закладу культури (що заборонено зазначеним вище наказом № 1004/1113/1556)
Можливість розроблення й затвердження положень та/або порядків про надання платних послуг закладами культури, їх переліку та вартості в умовах конфлікту інтересів. Можливість посадових осіб ОМС за попередньою домовленістю з керівником закладу культури сприяти близьким особам (чи іншим особам за неправомірну вигоду) в отриманні послуг: не передбачених законодавством (наприклад, святкування дня народження); безкоштовно чи за значно меншу вартість; у позаробочий час закладу культури
Дискреційні повноваження ОМС щодо покладених на них ст. 32 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» повноважень у сфері культури, зокрема управління закладами культури.
Безініціативність закладів культури щодо самостійного розроблення та затвердження положень та/або порядків про надання платних послуг, їх переліку та вартості. Відсутність відкритої (опублікованої) інформації про вартість платних послуг, що надаються закладами культури
Скасування затверджених ОМС положень та/або порядків про надання платних послуг, їх переліку та вартості (у разі їх наявності).
Зобов’язання (наприклад, через видачу розпорядження) закладів культури, що знаходяться в управлінні ОМС, самостійно розробити та затвердити власні положення та/або порядки про надання платних послуг, їх переліку та вартості відповідно до Постанов № 1271, № 1183 та наказу № 1004/1113/1556. Публікація на вебсайті органу управління закладом культури та/або вебсайті заклади культури (у разі наявності) переліку послуг, їх вартості та умов отримання
Низький
офіційний вебсайт ОМС (зокрема рубрика про управління закладами культури); вебсайти закладів культури; статути закладів культури; Єдиний державний вебпортал відкритих даних; затверджені переліки надання платних послуг закладами культури
Проведення атестації працівників закладів культури
Атестація працівників закладів культури проводиться для того, щоб оцінити їх професійну кваліфікацію, ділові якості, визначити можливості їх професійного і посадового росту та найголовніше — встановити відповідність займаній посаді. Така атестація проводиться відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 16.07.2007 № 44. П. 3.1 цього Положення встановлено, що атестація працівників культури проводиться атестаційною комісією, що створюється у закладі культури. Проте не встановлено інших норм щодо можливості створення атестаційних комісій при органах управління культури (виняток — атестація керівників закладів культури та атестація працівників, що не числяться за складом закладів культури). Однак на практиці атестація навіть великих та численних за кількістю працівників закладів культур проводиться комісіями, створеними в органах управління культури. За таких умов працівники органу управління культури, що входять до складу комісії, мають можливість сприяти «своїм» працівникам у проходженні атестації (наприклад, попередньо надати перелік питань, що виносяться на атестацію) чи навпаки: вимагати неправомірну вигоду за позитивне рішення
Можливість працівників органу управління культури сприяти окремим працівникам у проходженні атестації шляхом переконання інших членів атестаційної комісії чи надання переліку питань, що виноситимуться на атестацію (якщо орієнтовний перелік питань не був опублікований). Можливість працівників органу управління культури вимагати неправомірну вигоду за позитивне рішення шляхом створення спеціальних перешкод (наприклад, виконання додаткових необґрунтованих завдань у процесі атестації)
Відсутність чітких розмежувань (критеріїв) для створення атестаційних комісій при органах управління культури та закладах культури (наприклад, встановлення числового діапазону для визначення «нечисленних за складом» закладів культури).
Закритість процедури проведення атестації працівників закладів культури. Відсутність спеціальної процедури оскарження результатів атестації
Низький
Розробити та затвердити Положення про проведення атестації працівників закладів культури, де прописати, що атестація при органі управління культури здійснюється винятково щодо керівників закладів культури та працівників не численних за складом закладів культури, попередньо встановивши таку кількість. Розглянути можливість проведення аудіо- чи відеозапису проходження атестації працівниками закладів культури
Наказ відділу освіти, культури, молоді та спорту Літинської селищної ради від 12.02.2021 № 38 «Про проведення атестації керівників та працівників закладів культури Літинської селищної ради та працівників малочисельних сільських закладів культури» — процедура атестації проводиться органом управління культури винятково щодо керівників і працівників малочисельних закладів культури
офіційний вебсайт ОМС (зокрема рубрика про управління закладами культури); вебсайти закладів культури; положення та накази про проведення атестації працівників закладів культури та затвердження конкурсної комісій, протоколи засідань атестаційної комісії, атестаційні листи, затверджені підсумки (результати) проведених атестацій