Містобудування
У цьому розділі реєстру корупційних ризиків представлені типові корупційні ризики в сфері містобудування, характерні для органів місцевого самоврядування
- джерела та рівень корупційних ризиків
- заходи впливу на корупційні ризики
- кращі практики та дані для аналізу
Надання дозволів на розроблення детальних планів територій та їх затвердження
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану. Тобто органи місцевого самоврядування зобов’язані за бюджетні кошти або кошти інвесторів виступати замовником та забезпечити процедуру відповідно до п. 1.4 «Організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї…» Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290. У ст. 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» вказано що Детальні плани територій розробляються на: структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер (житлові райони, мікрорайони, квартали нової забудови, території комплексної реконструкції кварталів і мікрорайонів застарілого житлового фонду, території виробничої, рекреаційної та іншої забудови); або окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням, або на кілька таких територій, зокрема для розміщення окремого об’єкта будівництва. Однак на практиці частим явищем є надання дозволів на розроблення детальних планів територій та їх затвердження з порушеннями вищеописаних вимог на користь зацікавлених інвесторів-забудовників. Інакше кажучи, у сформованих населених пунктах розробляється детальний план на одну ділянку, а не житловий район, квартал тощо, що призводить до незворотних наслідків ущільнення забудови без розвитку інфраструктури та соціально забезпечення.
Можливість працівників ОМС отримати неправомірну вигоду під час формування Завдання на проєктування детальних планів територій.
Можливість працівників ОМС отримати неправомірну вигоду під час підготовки та проведення громадських слухань.
Можливість працівників ОМС отримати неправомірну вигоду під час підготовки сесійних рішень про розробку чи затвердження детальних планів територій.
Можливість депутатів спеціально блокувати надання дозволу на розробку детального плану території чи його затвердження під час голосування на сесії місцевої ради.
Можливість працівників ОМС отримати неправомірну вигоду під час проходження процедури розгляду детальних планів територій на містобудівній раді.
Відсутність актуальної містобудівної документації: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.
Відсутність механізму відповідальності колегіального органу (місцевої ради) за ухвалені рішення, що дають змогу вчиняти зловживання зі змістом ДПТ.
Відсутність або неповне розміщення містобудівної документації на офіційних вебсайтах ОМС чи геопорталах.
Непублічна діяльність архітектурно-містобудівної ради.
Критичний
Забезпечення відкритого доступу до містобудівної документації. У разі відсутності — створювати і наповнювати геоінформаційні системи відкритими даними (зокрема, за допомогою програмного забезпечення, такого як QGIS, PostgreSQ).
Зазначення в Завданні на проєктування ДПТ у розділі «Додаткові вимоги» вимоги до благоустрою, пішохідно-транспортної та інженерної інфраструктури, забезпечення громадськими, житловими, виробничими об’єктами, особливі вимоги на підставі звернень мешканців чи інших актуальних запитів населення.
Оприлюднення протоколу громадських слухань з роз’ясненнями щодо внесення змін стосовно отриманих зауважень.
Здійснення ОМС контролю щодо виявлених порушень у сфері містобудування за визначений період шляхом перевірки винесених приписів і результатів їх виконання (усунення порушень)
публічне розміщення містобудівної документації Броварської міської ради, зокрема ДПТ та план зонування, де також розміщена довідка про консультації з урахуванням пропозицій чи зауважень. Геопортал міста Рівного, де також можна переглянути детальні плани. Завдяки такому геопорталу мешканці, які планують будівництво чи тільки придбали земельну ділянку, можуть прозоро переглянути можливості забудови цієї ділянки: чи можна там будувати багатоповерховий будинок, чи тільки одноповерховий, чи входить земельна ділянка до рекреаційної зони, які комунікації там проходять тощо
містобудівна документація, оприлюднена на сайтах ОМС; рішення сесій рад; програмні та стратегічні документи ОМС; аналіз підстав відмови у видачі вихідних даних для проєктування, оприлюднених в рішеннях виконавчих органів ОМС, геопортали сіл, селищ, міст (у разі створення), портал Дія (зокрема, набори даних щодо детальних планів конкретних розпорядників (ОМС))
Надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок
Відповідно до пп. 9 п. а ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок (далі — МУО).
Для МУО фізична або юридична особа має подати заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у її власності або користуванні, до виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад чи до Центру надання адміністративних послуг. Подати заяву на отримання послуги заявник може як шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) або електронною поштою, так і особисто, що уможливлює вимагання неправомірної вигоди надавачами послуги.
Також законодавство містить невизначеність і низку суперечностей щодо змісту МУО. За визначенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки — це документ, що містить низку планувальних та архітектурних вимог до об’єктів будівництва, які встановлені законодавством і містобудівною документацією. Однак вимоги, з яких мають складатися МУО, а саме ті, що визначені будівельними та санітарними нормами, земельною та пам’яткоохоронною документацією, формально не належать до «законодавства».
Так ст. 26 згаданого вище закону визначено перелік та форму подачі документів для отримання вихідних даних, проте вимоги до форми та характеру таких документів визначаються самостійно (наприклад, формат, колір, розмір). Також є багато прецедентів, де посадові особи вимагають документи, виключені з переліку (наприклад, візуалізації об’єктів, містобудівні розрахунки, технічні умови). У разі відсутності таких документів заявник отримує відмови з причин невідповідності документів, «неповного комплекту документів», відсутності витягу з кадастру тощо.
Можливість посадових осіб видавати МУО за неправомірну вигоду, умисно не зазначаючи окремих будівельних і санітарних обмежень забудови, які формально не належать до законодавства (у разі відсутності затвердженої містобудівної документації).
Можливість посадових осіб безпідставно створювати штучні бар’єри у видачі МУО (наприклад, видавати листи-відмови з надуманих причин) для вимагання неправомірної вигоди.
Можливість посадових осіб за неправомірну вимогу свідомо не звертати уваги на факти можливої підробки документів, які заявники подають задля одержання МУО.
Відсутність актуальної містобудівної документації: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.
Відсутність механізму відповідальності колегіального органу (місцевої ради) за ухвалені рішення, що дають змогу вчиняти зловживання зі змістом ДПТ.
Відсутність або неповне розміщення містобудівної документації на офіційних вебсайтах ОМС чи геопорталах.
Непублічна діяльність архітектурно-містобудівної ради
Низький рівень діджиталізації картографічних матеріалів (подача документів через електронні сервіси): на вебсайтах місцевих рад не розміщують матеріалів генеральних планів у векторному форматі, що давало б змогу бачити на різних шарах генерального плану наявні умови та обмеження забудови (наприклад, викладається лише картинка генерального плану, яка не дає можливості бачити такі шари та виявляти наявні обмеження).
Нерозміщення ОМС додаткових шарів генплану, що давали б змогу бачити наявні обмеження.
Особистий контакт із заявниками під час подання ними заяви на отримання послуги (у разі, якщо такий спосіб обрав заявник).
Відсутність архівних даних про категорію землі (про відведення земельної ділянки минулих років).
Відсутність затвердженого комплексного плану просторового розвитку територій громад і генерального плану.
Можливість особистих контактів (спілкування) надавачів послуг з заявником (у разі вибору такого способу подачі заяви)
Високий
Розроблення та затвердження комплексного плану просторового розвитку територій громад та генерального плану.
Визначення чіткого та виключного переліку документів, які може вимагати уповноважений орган ОМС (затверджений та оприлюднений алгоритм дій) для видачі МУО, публікація такого переліку на офіційному вебсайті ОМС.
Діджиталізація послуги видачі МУО: безконтактна заява на послуги винятково через реєстр будівельної діяльності або виключення особистого подання заяви зі способів отримання послуги.
Оприлюднення на вебсайті ОМС містобудівної документації (комплексного плану просторового розвитку територій громад та генерального плану) з прив’язкою до координат
документи дозвільного характеру (зокрема МУО) на інтерактивній карті міста Коломиї з прив’язкою до об’єкта та його розташування на мапі
офіційні вебсайти ОМС (зокрема рубрика щодо містобудування), рішення представницьких органів місцевого самоврядування, програмні та стратегічні документи ОМС (зокрема щодо розбудови та планування
міста), аналіз підстав відмови у видачі вихідних даних для проєктування, оприлюднених в рішеннях виконавчих органів ОМС, геопортали сіл, селищ, міст (у разі наявності), містобудівні документи та дані (генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, ортофотоплани, топографічні карти тощо)
Встановлення охоронних зон
Згідно із законодавством охоронні зони об’єктів водного фонду не можуть бути забудовані, окрім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних (Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них»).
ОМС мають забезпечити розробку проєкту встановлення охоронних зон, наприклад, на прибережних смугах вздовж морів, річок, навколо водойм. Але для того, щоб ці території можна було забудувати, ОМС не ініціюють розробку землевпорядної документації за ініціативою державних адміністрацій відповідних охоронних обмежень, а надають заявникам дозвільну документацію для будівництва. А проте під тиском громади та вимог законодавства вже після забудови дається згода на встановлення обмеження використання прибережних захисних смуг, але з урахуванням вже наявної містобудівної ситуації (збудованих об’єктів), чим штучно порушується послідовність процесу оформлення земельних ресурсів.
Також ризик релевантний для усіх земель, щодо яких встановлюються охоронні зони: природно-заповідного фонду, об’єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо
Можливість посадових осіб ОМС не ініціювати встановлення відповідних охоронних обмежень, надавши спочатку заявникам дозвільну документацію для будівництва, після чого дати згоду на встановлення обмеження використання прибережних захисних смуг, але вже з урахуванням наявної містобудівної ситуації (тобто підлаштовуватись під забудову недоброчесного заявника)
Відсутність відповідальності за не оформлення територіальною громадою права власності на землю та встановлення відповідних охоронних обмежень.
Неефективна взаємодія між Держводагентством та ОМС, зокрема, відсутні програми щодо встановлення прибережних захисних смуг річок та водних об’єктів на території України.
Відсутність містобудівної документації населеного пункту (наприклад, комплексного плану чи плану зонування територій), закритість даних затвердженої містобудівної документації
Середній
Створення робочих груп для здійснення контролю і моніторингу визначення охоронних зон об’єктів водного фонду та наявності забудов на об’єктах водного фонду. Залучення громадськості до таких робочих груп і публікація результатів перевірок для мешканців громади.
Ухвалення ОМС комплексного плану, який повинен містити відомості про переліки обмежень у використанні земель і переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено обмеження у використанні земель.
Упровадження заходів щодо відкритості даних та інформації, планів діяльності (розміщення на вебсайті)
проведення робочої перевірки щодо дотримання норм законодавства України під час володіння, користування та розпорядження землями водного фонду в межах Южноукраїнської міської територіальної громади. Результати перевірки розміщено на вебсайті у доступній для розуміння формі (з додаванням фотографій)
офіційні вебсайти ОМС; рішення місцевих рад; інтерактивні карти водних об’єктів (наприклад: https://rovrto.davr.gov.ua/6275/ чи http://surl.li/ppacb); комплексні плани просторового розвитку громади; містобудівна документація; генеральний план територіальної громади
Утворення та забезпечення відповідними умовами для функціонування міської архітектурно-будівельної інспекції
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» встановлено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю утворюються (визначаються) Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування з урахуванням можливостей і потреб відповідних територій. Отже, законодавство передає механізм контролю за будівництвом на відповідній території в управління ОМС.
Відсутність місцевої архітектурної інспекції або її недостатнє забезпечення ресурсами створює умови для несанкціонованого будівництва, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням тощо. Це може призвести до порушення прав громадян та інтересів держави, а також до негативних наслідків для довкілля
Можливість посадових осіб ОМС та депутатів (шляхом неголосування за відповідне рішення) не утворювати органів Державної архітектурно-будівельної інспекції на місці або неналежно її оснащувати чи забезпечувати кадрами з метою уникнення моніторингу за безконтрольним будівництвом за «домовленістю» з ОМС
Відсутність контролю за дотриманням вимог містобудівного законодавства.
Дискреційні повноваження ОМС щодо утворення та забезпечення відповідними умовами для функціонування міської архітектурно-будівельної інспекції
Середній
Ухвалення рішення місцевою радою про створення місцевої архітектурної інспекції та затвердження положення про неї з чітким визначенням повноважень та обов’язків, відповідальності працівників за порушення.
Забезпечення місцевих архітектурних інспекцій необхідними ресурсами, зокрема кваліфікованим персоналом, технікою та обладнанням а також запровадження системи стимулювання та мотивації працівників місцевих архітектурних інспекцій за дотримання вимог законодавства (наприклад, проведення тренінгів, відзнаки працівників, надання пільг тощо).
Забезпечення прозорості та підзвітності місцевих архітектурних інспекцій шляхом оприлюднення інформації про діяльність інспекцій, а також шляхом створення можливостей для громадського контролю за їхньою роботою.
Запровадження ефективних механізмів співпраці між місцевими архітектурними інспекціями та іншими органами державної влади та місцевого самоврядування, що допоможе забезпечити комплексний контроль за дотриманням вимог містобудівного законодавства
затверджене Львівською міською радою Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю та її структури, в якому чітко прописано фінансування, підконтрольність права та обов’язки інспекції. Крім того, інспекція має свою рубрику на вебсайті ради, де публікує плани, звіти перевірок та іншу інформацію
рішення про утворення міської архітектурно-будівельної інспекції, положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю місцевої ради та інші акти ОМС
Присвоєння поштових адрес об’єктам нерухомого майна
Наявність поштової адреси є необхідною умовою для здійснення будь-якої операції з нерухомістю. У разі відсутності поштової адреси неможливо зареєструвати право власності на таке майно, провести відчуження такого майна, обміняти, продати чи подарувати тощо.
Присвоєння адрес об’єктам будівництва здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690 та ст.ст. 263, 264, 265 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Цими актами визначено, що присвоєння адреси здійснює уповноважений орган (зокрема виконавчі органи сільських, селищних, міських рад) протягом п’яти робочих днів з дня отримання від замовника заяви у формі ухвалення рішення. Таке рішення додатково оприлюднюється на офіційному вебсайті або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності вебсайту).
Також законодавством визначено підстави для відмови у присвоєнні адреси, а саме: неповний пакет документів, виявлення недостовірних відомостей, невідповідність поданих документів встановленим вимогам. Однак, попри чітко визначені строки присвоєння адреси та перелік підстав для відмови, можуть виникати ситуації, коли зацікавлене у неправомірній вигоді керівництво ОМС (наприклад, голова чи заступники) спеціально знімають питання присвоєння адреси з розгляду виконавчого комітету чи агітують за перенесення розгляду у зв’язку із вигаданими підставами. Також існує ризик того, що за неправомірну вигоду присвоюється адреса об’єкта, який збудований із порушенням містобудівної документації (наприклад, раніше затвердженим детальним планом території з порушенням)
Можливість отримання неправомірної вигоди від заявника за присвоєння поштової адреси об’єкта нерухомості, побудованому з порушенням містобудівної документації (ігнорування підстав для відмови у присвоєнні адреси).
Можливість голови чи заступників штучно перешкоджати ухваленню виконавчим комітетом рішення про присвоєння адреси (знімати питання з розгляду, агітувати за перенесення розгляду) з метою вимагання неправомірної вигоди від заявника
Оприлюднення на офіційному вебсайті або в друкованому суб’єкті медіа (за відсутності вебсайту) ухвалених рішень про присвоєння поштових адрес.
Відсутність інформаційних систем, які забезпечують автоматизацію роботи центрів надання адміністративних послуг у малих громадах, а у деяких громадах — взагалі відсутність центрів надання адміністративних послуг, що змушує заявників напряму (особисто) звертатись до посадових осіб ОМС.
Наявність в ОМС старих діючих порядків щодо присвоєння та зміни поштових адрес, у яких може вказуватись невичерпний перелік документів на присвоєння адреси (наприклад, «інші документи у разі необхідності») чи довший термін надання послуги (наприклад, 30 днів замість п’яти робочих днів).
Різні підходи ОМС до ведення адресного реєстру через відсутність уніфікованого порядку його ведення (деякі ОМС розробляють свої власні порядки)
Середній
Обов’язкова публікація на офіційному вебсайті ОМС рішень про присвоєння поштових адрес.
Для громад, у яких відсутні центри надання адміністративних послуг, — розроблення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг із визначенням проблем функціонування спеціальних центрів, надання адміністративних послуг, а також заходів вирішення цих проблем.
Скасування чи внесення змін до внутрішніх порядків щодо присвоєння адрес (приведення у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690 та Закону України ««Про регулювання містобудівної діяльності»).
публікація та ведення Реєстру рішень про присвоєння адрес (за 2024 р.) Бишівською сільською громадою з можливістю переглянути самі рішення. Концепція розвитку системи надання адміністративних послуг Антонінської селищної ради, де описано поточний стан функціонування системи надання послуг, запропоновано функціональну модель створення центрів надання послуг, заходи вирішення проблем та очікувані результати
рішення виконавчого комітету ОМС, аналіз підстав відмови у присвоєнні адреси; реєстр містобудівних умов та обмежень (де ОМС забезпечує розміщення сканкопії рішення про присвоєння адреси об’єкта будівництва)
Видача будівельного паспорта забудови земельної ділянки та контроль за дотриманням будівельних норм
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 м2, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Однак на відведеній у приватну власність земельній ділянці недоброчесні забудовники за корупційним погодженням з уповноваженим органом містобудування та архітектури можуть збудувати об’єкт, який не відповідає паспорту забудови земельної ділянки (наприклад, багатоквартирний / багатоповерховий житловий будинок, офісний центр або комерційний об’єкт).
Для того, щоб «легалізувати» будівлю після реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, недоброчесний забудовник використовує іншу проєктну документацію (а не ту, що він погоджував у законному порядку). Отже, забудовник на власний розсуд самовільно забудовує земельну ділянку, а для того, щоб закріпити своє право власності на уже завершений об’єкт, звертається до суду. Водночас представники ОМС за неправомірну вигоду сприяють такому забудовнику (наприклад, не з’являються до суду або пасивно беруть участь у судовому процесі)
Можливість посадових осіб уповноваженого органу містобудування та архітектури за неправомірну вигоду сприяти недоброчесним забудовникам у зведенні об’єкта, який не відповідає паспорту забудови земельної ділянки (наприклад, не здійснювати контрольних заходів щодо саме цього об’єкта та не звертатися до суду).
Можливість посадових осіб виконавчого органу місцевої ради задовольнити свій приватний інтерес шляхом бездіяльності в інтересах приватних забудовників у судових процесах щодо оскарження судових рішень про визнання права власності на об’єкт завершеного будівництва, зведений із порушенням будівельних норм
Недосконалість контролю за здійсненням будівництва з боку ОМС та контролюючих органів. Після видачі будівельного паспорта орган, що його видав, може не здійснювати перевірку, бо вона не входить до його повноважень.
Відсутність відповідальності та покарання забудовників за таке порушення (відсутність практики, фактів знесення самочинно збудованих, збудованих з порушеннями забудов).
Відсутність відповідальності посадової особи уповноваженого органу містобудування та архітектури за ігнорування порушень будівництва чи самочинного будівництва.
Відсутність єдиного інформаційного простору стосовно об’єктів містобудування в населеному пункті
Середній
Під час видачі будівельного паспорта фіксувати функціональне призначення території (малоповерхова забудова, згідно з матеріалами Генерального плану населеного пункту).
Запровадження вимоги для забудовника звітуватися на кожному етапі будівництва (наприклад, на вебсайті оприлюднювати фото завершених етапів робіт, щоб можна було прослідкувати дотримання термінів будівництва).
Забезпечення проведення прозорих конкурсів на посади інспекторів в ОМС (чіткі вимоги до кандидатів, оприлюднення резюме кандидатів, залучення представників громадськості до конкурсних комісій тощо).
Запровадження реєстру виданих будівельних паспортів з найменуванням об’єкта, його координат чи адреси (за можливості — інтегрований з геопорталом у разі його наявності).
Запровадження реєстру знесених об’єктів забудовників, які були здійснені з порушеннями, що матиме превентивний ефект.
Під час видачі будівельного паспорта фіксувати функціональне призначення території (малоповерхова забудова, згідно з матеріалами Генерального плану населеного пункту).
Забезпечення здійснення моніторингу відповідності будівництва до затвердженої містобудівної, землевпорядної та проєктної документації
офіційні вебсайти ОМС; реєстри будівельних паспортів (у разі їх наявності); Єдиний державний реєстр судових рішень; база даних містобудівного кадастру (у разі його створення)
Видача паспортів прив’язки тимчасових споруд
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда (далі — ТС) — це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. ТС бувають двох видів: пересувні (відсутнє закрите приміщення) та стаціонарні (має закрите приміщення). Підставою для розміщення будь-якого виду ТС є отримання паспорта прив’язки тимчасової споруди — документа, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташована ТС, та визначає її місце розташування на земельній ділянці.
Однак порядок видачі паспортів прив’язки ТС не містить вимог щодо оформлення договору оренди землі, на якій буде розміщена ТС (хоча розміщення на земельній ділянці зазначається у паспорті прив’язки). Така невизначеність може спричинити незаконне заволодіння земельною ділянкою територіальної громади шляхом встановлення та подальшого оформлення ТС. Крім того, негативним наслідком буде і порушення конкурентних засад під час надання у користування (або у власність) земельних ділянок комунальної власності, без проведення аукціону, на підставі права власності на ТС.
Гірша ситуація може бути, коли власники ТС, порушуючи порядок та вимоги до ТС, встановлюють ТС із фундаментом, що закріплює за собою земельну ділянку. Таким Отже, за сприяння представників ОМС недоброчесні власники мають можливість через суд узаконити власність на капітальну споруду (через наявність фундаменту) та в подальшому відвести земельну ділянку під цією спорудою
Ймовірність представників ОМС сприяти недоброчесним власникам у привласненні земельно ділянки під ТС шляхом видачі паспорта прив’язки та бездіяльності у суді
Недосконалий порядок видачі паспортів прив’язки ТС в частині відсутності норм щодо використання земельної ділянки під ТС.
Відсутність містобудівного кадастру, що не дає змоги відобразити встановлення ТС, які увійшли до комплексної схеми.
Дискреційні повноваження посадових осіб ОМС під час видачі паспортів прив’язки ТС
Середній
Розробка та оприлюднення на сайті ОМС алгоритму отримання паспортів прив’язки ТС із формами зворотного зв’язку.
Створення публічного реєстру паспортів прив’язки ТС.
Обов’язкове ведення схем розміщення ТС і містобудівного кадастру з нашаруванням «Тимчасові споруди»
Фастівська міська рада на вебсайті розмістила чітку та зрозумілу інформацію щодо того, як пройти процедуру виготовлення паспорта прив’язки ТС
офіційні вебсайти ОМС; видані паспорти прив’язки ТС; аналіз відмов у видачі паспортів прив’язки ТС
Надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами
Закон України «Про рекламу» та Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, встановлюють порядок видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами. На практиці ж можливе встановлення штучних вимог та обмежень, які фактично суперечать нормам законодавства і зобов’язують заявника надавати додаткові документи, користуватися послугами конкретних підрядників або навіть дають можливість встановлювати індивідуальні умови для кожного заявника.
Ускладнена процедура отримання дозволів на рекламу спонукає змовників шукати шляхи для вирішення питання або звертатись до посередників, які у плату за власні послуги включають відповідні витрати на хабарі. Такими ускладненнями можуть бути, зокрема, штучні обмеження для розміщення певних типів чи форматів рекламних конструкцій (наприклад, заборона розміщувати малі конструкції). Або ж затвердження схем розміщення рекламних засобів, місця у яких розподіляються непрозоро
Можливість посадових осіб ОМС вимагати неправомірну вигоду від замовників за отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами з порушеннями (наприклад, у забороненому місці). Можливість посадових осіб ОМС встановлювати штучні перешкоди чи обмеження (наприклад, вимагати інші документи чи відтягувати строки) для замовника з метою отримання неправомірної вигоди за усунення таких перешкод
Недосконалий порядок видачі паспортів прив’язки ТС в частині відсутності норм щодо використання земельної ділянки під ТС.
Відсутність містобудівного кадастру, що не дає змоги відобразити встановлення ТС, які увійшли до комплексної схеми.
Дискреційні повноваження посадових осіб ОМС під час видачі паспортів прив’язки ТС
Недостатній контроль за дотриманням порядку видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
Широкі дискреційні повноваження посадових осіб ОМС щодо погодження або відмови у погодженні розміщення реклами (на власний розсуд).
Відсутність на вебсайтах міських рад актуальної і повної інформації про рекламні конструкції, розташовані відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами, укладені договори та плату за тимчасове користування місцями тощо
Високий
Розроблення за участі громади порядку видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами з чітко прописаним дотриманням вимог і строків, встановлених законодавством, та відсутністю дискримінаційних умов. Оприлюднення дорожньої карти з отримання таких дозволів і реєстру дозволів з формами зворотного зв’язку.
Встановлення єдиних вимог та обмежень для всіх заявників на розміщення зовнішньої реклами та публікація їх на вебсайті.
Оприлюднення на вебресурсі data.gov.ua та на вебсайтах ОМС актуальної і повної інформації про рекламні конструкції, розташовані відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами, укладені договори та плату за тимчасове користування місцями, які належать до комунальної власності, зокрема за допомогою геоінформаційних систем та у форматі відкритих даних.
Упровадження електронних сервісів для ефективної роботи зі зверненнями громадян щодо порушень у розміщенні зовнішньої реклами, на основі даних про конструкції, розміщені відповідно до виданих дозволів
сервіс «Відкрита реклама» у місті Дрогобич, за допомогою якого мешканці можуть повідомляти про незаконні рекламні конструкції, а ОМС має можливість ретельніше перевірити законність встановлення рекламних конструкцій. У Львівській міській раді створено Громадську раду при управлінні архітектури та урбаністики ЛМР. Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджені рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 223/2445. Реєстр рекламних засобів у Чернівцях із можливістю відображення місця рекламного засобу на карті
офіційні вебсайти ОМС; видані дозволи на розміщення зовнішньої реклами; укладені договори та плата за тимчасове користування місцями, які належать до комунальної власності; порядок видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами
Затвердження вимог до вивісок
Пункти 2, 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, встановлюють вимоги до вивіски, яка може бути розміщена без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Водночас ці вимоги недостатньо конкретизовані, що створює простір для маніпуляцій.
Поширена практика примусового демонтажу ОМС тих вивісок, які, на їхню думку, є зовнішньою рекламою; так само побутує практика ігнорування очевидних порушень законодавства. Недостатня конкретизація вимог до вивісок, які можуть бути розміщені без отримання дозволу, ускладнює контроль за дотриманням вимог законодавства, що може призвести до корупції
Можливість посадових осіб ОМС одержувати неправомірну вигоду від забудовників чи інших осіб за надання дозволу на розміщення вивісок шляхом не затвердження чи не визначення чітких вимог до встановлення вивісок.
Можливість посадових осіб ОМС ігнорувати порушення у встановленні вивісок за неправомірну вигоду
Відсутність чітко затверджених вимог до розміщення вивісок та надання дозволів на таке розміщення.
Недостатній контроль за дотриманням порядку розміщення вивісок
Низький
Затверджений чіткий і прозорий порядок розміщення вивісок з вичерпними вимогами до них і процедурами їх погодження.
Розроблення й опублікування зручних для ухвалення інфографік, презентацій, алгоритмів, графічних посібників тощо для розміщення вивісок.
Проведення інформаційних кампаній (зустрічі, обговорення, вебінари, круглі столи тощо) з бізнесом стосовно правил розміщення вивісок і з мешканцями громади щодо можливого контролю з їх боку за розміщенням вивісок
Рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 224/2446 «Порядок розміщення вивісок у місті Києві» (зі змінами від 14.12.2023), в якому дуже детально та чітко прописані й проілюстровані вимоги до встановлення вивісок. Управління з питань реклами КМДА на офіційному вебсайті опублікувало різноманітну і доступну для ухвалення інформацію щодо встановлення вивісок (Ілюстрована інструкція, Online оформлення, Мапа форматних зон, Зразок пакета документів, Покроковий алгоритм оформлення вивіски, Графічний посібник розміщення вивісок у місті Києві)
офіційні вебсайти ОМС, нормативно-правові акти ОМС, що визначають порядок розміщення та вимоги до вивісок у населеному пункті; інформаційні матеріали щодо встановлення вивісок (алгоритми, інфографіки, презентації тощо)