Критичний рівень ризиків 
Містобудування
Надання дозволів на розроблення детальних планів територій та їх затвердження
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану. Тобто органи місцевого самоврядування зобов’язані за бюджетні кошти або кошти інвесторів виступати замовником та забезпечити процедуру відповідно до п. 1.4 «Організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї…» Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290. У ст. 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» вказано що Детальні плани територій розробляються на: структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер (житлові райони, мікрорайони, квартали нової забудови, території комплексної реконструкції кварталів і мікрорайонів застарілого житлового фонду, території виробничої, рекреаційної та іншої забудови); або окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням, або на кілька таких територій, зокрема для розміщення окремого об’єкта будівництва. Однак на практиці частим явищем є надання дозволів на розроблення детальних планів територій та їх затвердження з порушеннями вищеописаних вимог на користь зацікавлених інвесторів-забудовників. Інакше кажучи, у сформованих населених пунктах розробляється детальний план на одну ділянку, а не житловий район, квартал тощо, що призводить до незворотних наслідків ущільнення забудови без розвитку інфраструктури та соціально забезпечення.
Можливість працівників ОМС отримати неправомірну вигоду під час формування Завдання на проєктування детальних планів територій.
Можливість працівників ОМС отримати неправомірну вигоду під час підготовки та проведення громадських слухань.
Можливість працівників ОМС отримати неправомірну вигоду під час підготовки сесійних рішень про розробку чи затвердження детальних планів територій.
Можливість депутатів спеціально блокувати надання дозволу на розробку детального плану території чи його затвердження під час голосування на сесії місцевої ради.
Можливість працівників ОМС отримати неправомірну вигоду під час проходження процедури розгляду детальних планів територій на містобудівній раді.
Відсутність актуальної містобудівної документації: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.
Відсутність механізму відповідальності колегіального органу (місцевої ради) за ухвалені рішення, що дають змогу вчиняти зловживання зі змістом ДПТ.
Відсутність або неповне розміщення містобудівної документації на офіційних вебсайтах ОМС чи геопорталах.
Непублічна діяльність архітектурно-містобудівної ради.
Критичний
Забезпечення відкритого доступу до містобудівної документації. У разі відсутності — створювати і наповнювати геоінформаційні системи відкритими даними (зокрема, за допомогою програмного забезпечення, такого як QGIS, PostgreSQ).
Зазначення в Завданні на проєктування ДПТ у розділі «Додаткові вимоги» вимоги до благоустрою, пішохідно-транспортної та інженерної інфраструктури, забезпечення громадськими, житловими, виробничими об’єктами, особливі вимоги на підставі звернень мешканців чи інших актуальних запитів населення.
Оприлюднення протоколу громадських слухань з роз’ясненнями щодо внесення змін стосовно отриманих зауважень.
Здійснення ОМС контролю щодо виявлених порушень у сфері містобудування за визначений період шляхом перевірки винесених приписів і результатів їх виконання (усунення порушень)
публічне розміщення містобудівної документації Броварської міської ради, зокрема ДПТ та план зонування, де також розміщена довідка про консультації з урахуванням пропозицій чи зауважень. Геопортал міста Рівного, де також можна переглянути детальні плани. Завдяки такому геопорталу мешканці, які планують будівництво чи тільки придбали земельну ділянку, можуть прозоро переглянути можливості забудови цієї ділянки: чи можна там будувати багатоповерховий будинок, чи тільки одноповерховий, чи входить земельна ділянка до рекреаційної зони, які комунікації там проходять тощо
містобудівна документація, оприлюднена на сайтах ОМС; рішення сесій рад; програмні та стратегічні документи ОМС; аналіз підстав відмови у видачі вихідних даних для проєктування, оприлюднених в рішеннях виконавчих органів ОМС, геопортали сіл, селищ, міст (у разі створення), портал Дія (зокрема, набори даних щодо детальних планів конкретних розпорядників (ОМС))
Управління нерухомим комунальним майном
Облік об’єктів нерухомого майна, що є в комунальній власності
Облік об’єктів комунальної власності, зокрема і нерухомого майна, здійснюється відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань». Типовою є ситуація, коли місцева влада не має реєстру нерухомого майна, що перебуває в комунальній власності міста. Це створює можливості для корупційних зловживань з боку представників профільного структурного підрозділу (наприклад, незаконне користування цим майном).
А якщо такі переліки складаються, то можливе свідоме невключення об’єктів нерухомості до переліку з метою їх подальшого використання у власних цілях або невикористання взагалі. Фіксація та оприлюднення усіх об’єктів комунальної власності значно підвищить прозорість функціонування місцевої влади у цьому аспекті та може підвищити інвестиційну привабливість міста
Можливість представників органу місцевого самоврядування незаконно користуватися нерухомим комунальним майном шляхом невнесення його до реєстру (переліку) такого майна або навмисного невключення деяких об’єктів нерухомості до реєстру (переліку)
Відсутність практики ведення та періодичного оновлення реєстру (переліку) нерухомого майна, що перебуває в комунальній власності міста.
Відсутність повної інвентаризації комунального майна у визначені керівником органу строки.
Відсутність в публічному просторі, наприклад, на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування, повної та достовірної інформації щодо Відсутність або недостатній рівень контролю з боку міського голови, начальника структурного підрозділу виконавчого органу ради, який відповідає за управління комунальним майном, постійної комісії, депутатської комісії.
Велика кількість нерухомого комунального майна у деяких громадах, що дає можливість «загубити» його на папері
Критичний
Розроблення порядку інвентаризації нерухомого майна з чітким описом дій відповідальних за інвентаризацію осіб, строків і періодичності її проведення, оформлення результатів тощо. Систематичне проведення такої інвентаризації (раз в півроку чи раз на рік).
Розроблення порядку щодо ведення реєстру (переліку) комунального майна, зокрема нерухомого.
Ведення профільним структурним підрозділом органу місцевого самоврядування реєстру (переліку) нерухомого майна та реєстру (переліку) вільного нерухомого майна.
Оприлюднення та регулярне оновлення на вебсайті громади реєстру (переліку) нерухомого майна та реєстру (переліку) вільного нерухомого майна.
Контроль з боку сільського, селищного, міського голови щодо проведення інвентаризації, ведення реєстру (переліку) нерухомого майна, ведення реєстру (переліку) вільного нерухомого майна
Черкаська міська рада веде та публікує: перелік об’єктів міської комунальної власності та реєстр вільних приміщень.
Рішення виконкому Феодосіївської сільської ради «Про проведення інвентаризації об’єктів нерухомого майна комунальної власності на території Феодосіївської сільської ради» від 24.09.2021 №2Рішення Дніпровської міської ради від 25.04.2018 № 70/31 «Про Положення про порядок ведення Реєстру об’єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра»
офіційний вебсайт ОМС; положення про відповідний структурний підрозділ виконавчого органу ради, відповідальний за управління комунальним майном; регламент роботи геоінформаційної системи; порядок ведення реєстру комунального майна; рішення міської ради
Надання орендарю переважного права без аукціону викупити приміщення (майно)
Невід’ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості і згода на які надана орендодавцем (абз. 3 п.1.1 глави 1 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід’ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 № 377). Однак для недоброчесних осіб невід’ємні поліпшення є також можливістю для орендаря за сприянням органу місцевого самоврядування викупити нерухомість за безцінь, а ОМС (посадовим особам ОМС чи депутатам) отримати за це неправомірну вигоду. На практиці це відбувається так: орендар просить дозвіл у ради на невід’ємні поліпшення орендованого приміщення, робить ремонт на суму не менше 25 % від ринкової вартості майна, визначеної оцінщиком. Оцінщик за неправомірну вигоду занижує оціночну вартість об’єкта. Для того, щоб члени органу приватизації (зазвичай це працівники ОМС) не запідозрили заниження оцінщиком ціни, орендар також з ними домовляється. Тож орендар отримує переважне право без аукціону викупити приміщення (майно)
Можливість посадових осіб органу місцевого самоврядування отримати неправомірну вигоду від орендаря, який маніпулює нормами законодавства для отримання переважного права без аукціону викупити приміщення (майно)
Недосконалість законодавства, що фактично дозволяє легально викупити орендоване майно (приміщення), яке було поліпшене, навіть, якщо таке поліпшення було фіктивним.
Відсутність внутрішнього порядку приватизації об’єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду з визначенням підстав для викупу орендованого майна без аукціону.
Відсутня процедура переоцінки (перевірки оцінки) вартості об’єкта, встановленої приватним оцінщиком.
Відсутність практики публікації на офіційному вебсайті ОМС переліку об’єктів, які не підлягають приватизації
Критичний
Розроблення та затвердження порядку приватизації об’єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду, з визначенням підстав для викупу орендованого майна без аукціону (може бути частиною порядку приватизації).
Публікація на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування переліку об’єктів, які не підлягають приватизації (з урахуванням безпекової ситуації щодо підприємств критичної інфраструктури)
перелік об’єктів комунальної власності Мереф’янської міської ради, що не підлягають приватизації
рішення місцевої ради про відчуження комунального майна шляхом приватизації; практика внесення об’єктів комунального майна до програми приватизації шляхом викупу; нормативно-правовий акт, що регулює питання приватизації та оренди комунального майна, практика передачі в оренду майна та приватизації шляхом викупу
Управління нерухомим комунальним майном
Створення, управління та контроль за комунальними підприємствами
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Однак не завжди комунальні підприємства створюються задля виконання покладених на них завдань — забезпечення громади різними видами необхідних послуг. Можуть виникнути ситуації, коли місцева рада ухвалює рішення про створення підприємства з метою реалізації різних корупційних схем з виведення та розподілу коштів місцевого бюджету на його статутну діяльність.
Наприклад, реалізація схем можлива через необґрунтоване фінансування (дотації) підпорядкованих підприємств, розкрадання коштів на будівництві, проведення непрозорих та дискримінаційних закупівель, завищення вартості робіт, укладення фіктивних договорів тощо.
Крім того, ОМС може впливати на керівників комунальних підприємств, зокрема через процедуру призначення та визначення розміру заробітної плати. Наприклад, у разі, якщо розмір заробітної плати керівника є об’єктивно низьким, збільшується ймовірність задоволення ним власного майнового інтересу.
За відсутності дієвих та незалежних механізмів контролю за діяльністю підприємства його керівник у змові з службовими особами ОМС та/або депутатами може діяти у власних інтересах чи інтересах третіх осіб та реалізовувати корупційні схеми. Наприклад, у зв’язку з тим, що створення наглядової ради є необов’язковим, критерії формування її складу визначаються на розсуд місцевої влади. Саме тому положення про наглядові ради у багатьох ОМС не розроблені та/або не ухвалені. Створені колегіальні органи управління при комунальних підприємствах здебільшого не мають необхідних повноважень та відповідного рівня незалежності від місцевої влади та керівництва комунального підприємства. Позбавлення та блокування створення незалежного органу контролю за господарською діяльністю комунального підприємства несе потенційний корупційний ризик впливу на діяльність підприємства
Можливість недоцільного створення комунальних підприємств для виведення та розподілу коштів місцевого бюджету.
Можливість незаконного впливу на комунальне підприємство через його керівника шляхом його призначення (наприклад, призначення без конкурсу «своєї» людини) чи через визначення розміру заробітної плати. Можливість політичного впливу на господарську діяльність комунального підприємства через блокування створення або обмеження повноважень наглядових рад
Відсутність обов’язку в ОМС до створення комунального підприємства обґрунтовувати: доцільність такого рішення, економічну ефективність, прогнозовані показники ефективності щодо задоволення потреб громади.
Дискреційні повноваження ОМС щодо призначення та звільнення керівників комунальних підприємств, а також виплати їм заробітної плати.
Відсутність відповідальності за неефективність роботи підприємства.
Відсутність ефективних механізмів здійснення зовнішнього контролю за результативністю роботи керівника підприємства. Невизначеність ключових показників ефективності, яких має досягти керівник підприємства за відповідний термін.
Відсутність Положення про утворення та діяльність наглядових рад у комунальних підприємствах. Законодавча неврегульованість заборони керівникам комунальних підприємств займатися підприємницькою діяльністю чи бути засновником / учасником господарських товариств на конкурентному ринку
Критичний
Розроблення та затвердження Методики політики власності щодо комунального майна територіальної громади, у якій визначено чіткі умови, за яких місцева рада може створювати нові підприємства, зокрема: у разі якщо підприємство буде надавати соціально необхідні, інклюзивні послуги; якщо проведено попередній аналіз ринку послуг / товарів, з метою розрахунку економічної доцільності створення нового підприємства, і визначено позитивний фінансовий ефект для місцевого бюджету; за потреби виконувати безпосередні делеговані функції місцевої ради; якщо на природних ринках-монополіях немає підприємств з надання необхідних послуг.
Проведення аудиту та оцінки ефективності комунальних підприємств та визначення періодичності такого аудиту.
Розроблення та затвердження порядку щодо можливості виділення допомоги з місцевого бюджету комунальним підприємствам, який охоплюватиме заборону чи обмеження підтримки за рахунок місцевого бюджету комунальних підприємств, господарська діяльність яких є систематично збитковою, які не виконують специфічних соціальних функцій та не є природними монополіями.
Створення єдиного відкритого порталу зведеної інформації про діяльність комунальних підприємств, де буде розміщений повний перелік підвідомчих комунальних підприємств (установ, організацій) з інформацією щодо виду діяльності, повноважень, біографії та складу керівництва підприємства, фінансових планів і звітності, результатів внутрішніх і зовнішніх перевірок тощо (з урахуванням безпекової ситуації на період воєнного стану).
Розроблення та ухвалення загальної методики визначення ефективності роботи у підпорядкованих комунальних підприємств з урахуванням таких принципів управління. Розроблення та затвердження Положення про утворення та діяльність наглядових рад у комунальних підприємствах (з визначеними критеріями, у яких підприємствах обов’язково утворюються такі ради, наприклад, щодо кількості працівників, річного обороту й прибутку, монопольного становища на ринку тощо). Визначення в такому Положенні обов’язкових норм щодо: кількості членів наглядових рад; повноваження наглядових рад призначати і звільняти керівника; умов та порядку оплати праці членів наглядової ради; відповідальності стосовно неналежного виконання своїх обов’язків; гарантії незалежності діяльності членів наглядових рад від стороннього втручання
Рішення Нетішинської міської ради від 14.07.2017 № 30/1634(зі змінами 2018 та 2021 рр.) «Про наглядові ради комунальних підприємств Нетішинської міської ради», де чітко прописані критерії обов’язковості утворення наглядової ради в комунальних підприємствах (наприклад, коли кількість працівників становить 100 та більше осіб). Крім того, передбачено що з членами наглядової ради укладається цивільно-правовий договір (з отриманням винагороди за роботу). Порядок також містить перелік інформації про діяльність комунальних підприємств, яка підлягає обов’язковому розміщенню на офіційному вебсайті ради
офіційні вебсайти комунальних підприємств або відповідна рубрика щодо управління комунальними підприємствами на офіційному вебсайті ОМС; Статут комунального підприємства; положення про проведення конкурсної процедури на посаду керівника комунального підприємства; положення щодо преміювання (зокрема керівника комунального підприємства); звіти про діяльність комунального підприємства; проєкт місцевого бюджету (зокрема в частині фінансування підпорядкованих підприємств); Офіційний майданчик ProZorro (зокрема щодо тендерів, у яких брали участь підпорядковані ОМС підприємства); положення про наглядову рада комунального підприємства