Передумови оцінювання корупційних ризиків
Розділ містить основи методології оцінювання корупційних ризиків, її термінологію, перелік етапів оцінювання
Історія розроблення та мета методології
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації тема корупції для громадян України залишається однією з найважливіших. За результатами соціологічного дослідження, проведеного 2022 року соціологічною компанією Info Sapiens «Корупція в Україні 2022: розуміння, сприйняття, поширеність» , у рейтингу проблем, які найбільше турбують громадян, корупція посідає третє місце (64,2 %), на другому — висока вартість життя та низький рівень доходів (69,2 %), на першому — російська збройна агресія проти України (90,4 %).
У цьому напрямі на рівні антикорупційної політики України однією із проблем, яку окреслюють Антикорупційна стратегія на 2021 — 2025 рр. та Державна антикорупційна програма на 2023 — 2025 рр. , є нерозкритий потенціал антикорупційних програм та інших програмних документів антикорупційного характеру.
Останнє спричинене недоліками нормативного регулювання, ухваленням антикорупційних програм переважно як формальної вимоги закону (ст. 19 Закону України «Про запобігання корупції»). Що зумовлює також використання формального підходу до оцінювання корупційних ризиків, зокрема неврахування галузевих особливостей, які визначають характер діяльності органу влади.
Унаслідок чого:
оцінка корупційних ризиків проводиться не в повному обсязі, а заходи впливу не досягають запланованого результату;
типові корупційні ризики, ідентифіковані Національним агентством з питань запобігання корупції, не враховані у розроблених місцевими радами стратегічних документах у сфері запобігання корупції;
відсутні інструменти моніторингу виконання антикорупційних програм з метою оцінки ефективності їх виконання.
Перше видання Методології оцінки корупційних ризиків у діяльності органів місцевого самоврядування було підготовлено 2020 року у партнерстві з Програмою розвитку ООН в рамках проєкту «Міста доброчесності», який реалізується Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні (EUACI) . Плани доброчесності було впроваджено та реалізовано в п’яти українських міських територіальних громадах: Житомирській, Маріупольській, Нікопольській, Червоноградській та Чернівецькій. Цей процес можна розділити на кілька етапів, зокрема: оцінка корупційних ризиків, створення робочої групи з підготовки плану, розробка плану безпосередньо, розгляд та затвердження плану міською радою, моніторинг і виконання плану.
За результатами оцінки, понад 80 % заходів, передбачених у планах, було впроваджено у згаданих вище громадах, що сприяло мінімізації корупційних ризиків у визначених сферах (публічні закупівлі, управління нерухомим комунальним майном, архітектура і містобудування, земельні питання тощо), посиленню інституційної спроможності та покращенню іміджу ОМС, посиленню довіри та участі громадськості в протидії корупції.
У зв’язку із позитивними результатами у громадах та відповідно до нових викликів і реалій сьогодення пропонуємо другу, удосконалену ітерацію Методології оцінки корупційних ризиків в органах місцевого самоврядування та розроблення Плану доброчесності.
Метою Плану доброчесності є визначення ефективних стратегічних і тактичних заходів, спрямованих на посилення спроможності органів місцевого самоврядування певної територіальної громади у процесі створення та застосування механізмів запобігання корупції.
Оновлена Методологія розроблена на основі підходу до оцінки корупційних ризиків, що прийнятий наприкінці 2021 року Національним агентством з питань запобігання корупції і затверджений на рівні Методології управління корупційними ризиками . Водночас вона враховує особливості системи місцевого самоврядування та такі міжнародні стандарти:
1 ISO 31000:2018 «Ризик менеджмент»;
2 ISO 31010:2019 «Методи оцінки ризиків»;
3 ISO 37001:2016 «Системи менеджменту протидії корупції».
Методологія розроблена з метою забезпечити органи місцевого самоврядування практичним керівництвом з проведення оцінювання корупційних ризиків, зокрема шляхом надання переліку корупційних ризиків за пріоритетними напрямами діяльності. Адаптований до бізнес-процесів органів місцевого самоврядування алгоритм оцінювання корупційних ризиків, що наведений у Методології, має стати основою для підготовки програмних документів у сфері запобігання корупції місцевих рад, а саме: Плану доброчесності, Антикорупційної програми чи іншого документа програмного характеру у цій сфері, який обере для впровадження орган місцевого самоврядування.
Термінологія
Джерело корупційного ризику — обставина (причина та/або умова) або їх сукупність, що може призвести до виникнення та/або реалізації корупційного ризику.
Заінтересовані сторони — особи, їх об’єднання, які мають інтерес або вплив на діяльність органу місцевого самоврядування та з якими орган місцевого самоврядування взаємодіє або може взаємодіяти в процесі виконання своїх функцій.
Заінтересовані сторони поділяються на:
внутрішні: міський голова, виконавчі органи міської ради та їх працівники,
депутати міської ради, комісії міської ради, інші консультативно-дорадчі органи, які утворюються у міській раді, та члени таких органів;
зовнішні: контрагенти за договорами, партнери, громадські об’єднання,
напрями діяльності яких є дотичними до діяльності органів місцевого самоврядування, суб’єкти медіа, мешканці відповідної територіальної громади, підприємства, що знаходяться на території відповідної територіальної громади тощо.
Ідентифікація корупційних ризиків — процес виявлення корупційних ризиків у діяльності органу місцевого самоврядування.
Індикатор — завдання, функція, повноваження органу місцевого самоврядування, під час формування та/або реалізації яких можуть виникати корупційні ризики.
Індикативне значення (Захід впливу на корупційний ризик) — обставини, які не допускають реалізації (зменшують ймовірність реалізації) корупційного ризику.
Контрагенти — сторони органу місцевого самоврядування за договорами.
Корупційний ризик — ймовірність того, що відбудеться подія корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, що негативно вплине на досягнення органом місцевого самоврядування визначених цілей та завдань.
Рівень корупційного ризику — відносне значення, виражене у співвідношенні ймовірності та наслідків реалізації корупційних ризиків.
Місцева рада — представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади (села, селища, міста).
Наслідки вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення — потенційні втрати (майнові, репутаційні) органу місцевого самоврядування від вчинення його працівниками або депутатами корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення.
Оцінювання корупційних ризиків — ідентифікація, аналізування та пріоритизація корупційних ризиків.
План доброчесності (або Антикорупційна програма) — це стратегічний документ міської ради, який розроблений з метою забезпечення дієвої протидії та запобігання корупції i базується на результатах оцінювання корупційних ризиків у діяльності міської ради та її виконавчих органів.
Програмний документ органу місцевого самоврядування у сфері запобігання корупції — внутрішній документ, який розроблений з метою забезпечення ефективної протидії та запобігання корупції й базується на результатах оцінювання корупційних ризиків у діяльності місцевої ради. Такими документами можуть бути: План доброчесності органу місцевого самоврядування, Антикорупційна програма або інший формат документа, який місцева рада вважатиме за потрібне розробити і запровадити у свою діяльність.
Середовище органу місцевого самоврядування — це сукупність внутрішніх і зовнішніх факторів, які характеризують діяльність органу місцевого самоврядування та мають або можуть мати вплив на досягнення мети, цілей або завдань його діяльності.
Основними внутрішніми факторами є:
завдання, функції та повноваження органу місцевого самоврядування, процеси ухвалення рішень;
договірні та інші відносини і зобов’язання, які існують всередині органу місцевого самоврядування;
система управління органом місцевого самоврядування, її організаційна структура;
внутрішні акти, які регулюють діяльність органу місцевого самоврядування.
Основними зовнішніми факторами є:
договірні та інші відносини і зобов’язання, які існують між органом місцевого самоврядування та іншими суб’єктами; нормативно-правові акти, які регулюють діяльність органу місцевого самоврядування.
Основні етапи оцінювання корупційних ризиків
Підготовчі заходи
.
Ідентифікація корупційних ризиків
Визначення пріоритетності корупційних ризиків
.