Соціально-економічна інфраструктура
Соціально-економічна інфраструктура охоплює ключові сфери життєзабезпечення громади та створює умови для стабільного розвитку території, забезпечення потреб населення у якісних послугах, а також належного функціонування публічних установ і підприємств.
До основних напрямів роботи у сфері соціально-економічної інфраструктури належать:
• забезпечення фінансування закладів охорони здоров’я, підтримка їх безперебійного функціонування та доступності медичних послуг для населення
Фінансування закладів охорони здоров’я
Відповідно до ст. 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» кошти бюджетів органів місцевого самоврядування є також джерелом фінансування охорони здоров’я. На практиці заробітні плати, залежно від пакета медичних послуг, фінансуються із держбюджету, а утримання, комунальні послуги, ремонти та інші поточні видатки медичного закладу залишаються за місцевою владою. Водночас розмір виділення коштів залежить винятково від рішення ОМС. Проте через відсутність чіткого розподілу, які медичні заклади (наприклад, лікарня обслуговує пацієнтів з кількох громад) та які саме видатки повинна фінансувати місцева рада, часто бувають ситуації, коли дублюються чи навпаки перекладаються витрати і відповідальність, що призводить до слабкої підзвітності, конфліктів і зловживань. З метою неправомірного заволодіння коштів посадова особа ОМС може у фінансових документах (бюджетній програмі, звітності тощо) вказати видатки на уже профінансовані послуги чи обладнання (наприклад, з джерела НСЗУ чи іншого ОМС) і фактично їх не здійснити. Найлегшим способом подальшого привласнення таких коштів є проведення закупівель з порушеннями, щоб вивести кошти на підконтрольних або пов’язаних осіб. Крім того, ОМС може фінансувати в більшому обсязі ті заклади охорони здоров’я, у яких керівники є їх наближеними особами (конфлікт інтересів)
Можливість посадових осіб ОМС виділити «на папері» кошти на уже профінансовані потреби закладу охорони здоров’я, фактично не здійснити видатки. Можливість посадових осіб ОМС упереджено розподіляти бюджетні кошти між закладами охорони здоров’я та фінансувати в більшому обсязі ті заклади охорони здоров’я, з керівниками яких є конфлікт інтересів
Відсутність чітко визначеного алгоритму розподілу коштів (зон відповідальності) між НСЗУ та іншими ОМС (у разі, якщо медичний заклад надає послуги пацієнтам декількох громад).
Відсутність або низький рівень обґрунтування та звітності щодо фінансування медичних закладів. Відсутність практики публікації звітності.
Неналежна процедура збору (оцінки) реальних потреб закладів охорони здоров’я, що виникає через брак даних і відсутність бачення розвитку конкретного закладу (перспективний план розвитку). Дискреційні повноваження ОМС щодо розміру виділених коштів та об’єктів фінансування
Високий
Розроблення внутрішнього порядку / методології / критеріїв збору потреб громади у медичних послугах з вимогою, що для кожної потреби обов’язково зазначається її обґрунтування.
Рекомендувати підконтрольним закладам охорони здоров’я розробляти перспективні плани їх розвитку, які ОМС враховуватиме під час оцінки потреб та фінансуванні сфери охорони здоров’я.
У разі наявності медичних закладів, які обслуговують пацієнтів кількох громад, співпрацювати з іншими ОМС (наприклад, розробити меморандум) щодо співфінансування закладів у тій частині, яка не передбачена договором з НСЗУ. Наприклад, визначитись, які заклади громада буде співфінансувати і в якій пропорції до свого населення, та порахували відсоткове співвідношення. Публікація на офіційному вебсайті ОМС звітів про виконання фінансування сфери охорони здоров’я для можливості здійснення контролю за розподілом та використанням коштів з боку громадськості
Оцінка потреб для розроблення стратегії сектору охорони здоров’я Межівської селищної ради, де міститься методологія та методи збору даних, статистичні показники, опис медичних закладів, фінансові показники рівня громади в галузі охорони здоров’я тощо. Опублікований у зручній для схвалення мешканців громади Звіт управління охорони здоров’я Южноукраїнської міської ради про виконання міської комплексної програми «Охорона здоров’я в Южноукраїнській міській територіальній громаді» на 2021-2025 роки. Розроблений Перспективний план розвитку Комунального некомерційного підприємства «Хмільницька центральна лікарня» Хмільницької міської ради з детальним описом фінансових надходжень, спроможності лікарні, обґрунтуванням необхідності капітальних інвестицій тощо. Опис хорошої практики Копичинецької громади щодо співпраці із сусідніми громадами у співфінансуванні лікарні, яка надає послуги обом громадам, шляхом укладення меморандуму
офіційний вебсайт ОМС (зокрема рубрика підрозділу управління охороною здоров’я в ОМС); вебсайти закладів охорони здоров’я; фінансові плани закладів охорони здоров’я; бюджетні програми ОМС; фінансова звітність щодо розподілу коштів
Управління закладами освіти
Адміністрування закладів освіти пов’язане із доступністю та якістю освіти, а також зі створенням безпечного освітнього середовища для здобувачів освіти (наприклад, дотримання санітарних, протипожежних та будівельних норм, забезпечення якісних послуг з харчування). Найпотенційнішими корупційними сферами в адмініструванні закладів освіти можна виділити організацію харчування, управління майном та управління персоналом.
Так, у сфері організації харчування працівники управління освіти в ОМС (засновника) чи адміністрації школи можуть попередньо домовлятися з конкретним постачальником. Це зазвичай робиться з метою отримання неправомірної вигоди (відкату) у разі забезпечення перемоги в тендерах на поставку продуктів або надання послуг з організації харчування. Крім того, замовник послуги (працівники управління освітою або адміністрація школи) та постачальник можуть домовитися поставити продукти нижчої якості чи обсягу, ніж передбачено договором, з метою формування штучних надлишків коштів, які можуть розподілятися між учасниками схеми. Потенційними учасниками корупційної схеми можуть також стати суб’єкти, які залучені до перевірок якості харчування: члени бракеражної комісії та працівники Держпродспоживслужби.
Що стосується управління майном, то законодавством встановлено, що об’єкти та майно школи не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням. Однак керівництво ОМС, депутати, чи працівники управління освітою ОМС тощо у змові з адміністрацією школи можуть отримувати неправомірну вигоду за здачу в оренду майна школи (приміщення, земельні ділянки, шкільні автобуси тощо).
Також може бути ситуація, коли посадові особи ОМС шляхом порушення містобудівних норм під час ухвалення рішення можуть надати дозвіл на впровадження комерційного проєкту (зведення багатоповерхівки, магазину, бізнес-центру тощо) на території школи з метою отримання неправомірної вигоди від забудовника. Щодо управління персоналом, то ризики з боку ОМС можуть бути тільки за сприяння (змови) адміністрації освітнього закладу, наприклад, зловживання щодо виплати заробітної плати вчителям. Так, повноваження керівника освітнього закладу дозволяють встановлювати розмір преміювання вчителям у надто широкому діапазоні (доплата за проведення позакласної роботи з учнями може становити від 10 до 40 % посадового окладу). Отже, у разі роботи близьких чи інших пов’язаних приватним інтересом вчителів директор школи має можливість за попередньою домовленістю із посадовими особами структурного підрозділу управління освітою в ОМС сприяти такому вчителю шляхом встановлення найвищих премій і доплат
Можливість надання упередженої переваги окремому постачальнику продуктів та/або послуг з харчування, з яким замовник (працівники управління освітою або адміністрація школи) може бути пов’язаний приватним інтересом.
Можливість замовника за попередньою змовою з постачальником домовитися поставляти продукти нижчої якості чи обсягу, ніж передбачено договором, з метою формування штучних надлишків коштів, які можуть розподілятися між учасниками схеми.
Можливість недоброчесних осіб (керівництва ОМС, депутатів, працівників управління освітою ОМС тощо) у змові з адміністрацією закладу освіти отримувати неправомірну вигоду за здачу в оренду майна закладу освіти (приміщення, земельні ділянки, шкільні автобуси тощо).
Можливість неправомірної передачі земельних ділянок школи у користування третім особам або ж під незаконні забудови з боку посадових осіб ОМС. Можливість керівника закладу освіти у змові з працівниками управління освітою ОМС зловживати службовими повноваженнями та призначати премії або інші виплати заохочувального характеру педагогічним працівникам, виходячи із приватного інтересу
Дискреційні повноваження під час підготовки тендерної документації та обрання переможця як з боку ОМС (замовника), так і з боку адміністрації закладу освіти (наприклад, коли школа має автономію).
Відсутність внутрішнього порядку регулювання укладення договорів і чітких критеріїв для відхилення пропозицій учасників.
Відсутність політик доброчесності (due diligence) в освітньому закладі чи управлінні освітою ОМС загалом та щодо процедур публічних закупівель зокрема.
Відсутність переліку послуг для забезпечення освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу.
Досить часто формальне звітування за результатами фінансового року як з боку управлінні освітою ОМС, так і з боку закладу освіти.
Відсутність єдиної системи обліку земель, що належать закладам освіти.
Відсутність ефективного контролю за використанням земель закладу освіти, що мають у своєму розпорядженні органи управління освітою ОМС.
Відсутність чітких та зрозумілих критеріїв оцінки професійних здобутків вчителів.
Дискреційні повноваження керівника навчального закладу щодо розподілу премій та інших виплат заохочувального характеру педагогічним працівникам. Спільна робота близьких осіб у закладі освіти, конфлікт інтересів між адміністрацією закладу освіти і працівниками ОМС чи депутатами
Високий
Моніторинг ринкових цін для вибору постачальника робіт, товарів та послуг за прямими договорами відповідальним структурним підрозділом замовника, який ініціює закупівлю, з обов’язковим наданням результатів моніторингу у складі обґрунтування потреби внесення закупівлі до Річного плану.
Використання уповноваженим із закупівель та/або уповноваженим із протидії корупції (у разі наявності) аналітичних модулів для моніторингу цін (bi.prozorro.org, clarity-project.info, acm-ua.org).
Розроблення ОМС заходів щодо створення належних умов для безпечного та якісного харчування в закладах освіти (наприклад, розроблення плану).
Посилення активності, обізнаності батьків та громадських організацій шляхом проведення інформаційної кампанії (навчання, роз’яснення, методичні матеріали) щодо механізмів контролю за вибором постачальників продукції та послуг з організації харчування.
Ініціювання ОМС перед Міністерством освіти України визначення повного (вичерпного) переліку послуг, надання яких забезпечує освітній процес або обслуговує учасників освітнього процесу.
Вимога до закладів освіти про забезпечення відкритого доступу до інформації про майно, яке перебуває на балансі школи (офіційний вебсайт, інформаційні стенди тощо), або опублікування на власному офіційному вебсайті у разі відсутності можливості у закладу освіти. Розроблення Положення про преміювання працівників закладів освіти, в якому детально розписати порядок визначення розмірів премій, щоб пов’язати їх із показниками якості роботи працівників. Залучення до напрацювання порядку визначення розмірів премій керівників закладів освіти, представників профспілок, батьківського самоврядування, громади для забезпечення кращого розуміння і виконання Положення
Рішення виконкому Ярославицької сільської ради від28.01.2022 № 3 «Про затвердження плану заходів щодо створення належних умов для безпечного та якісного харчування в закладах освіти Ярославицької сільської ради», у якому чітко прописані заходи та розподілено їх виконання між закладами освіти та радою. Програма організації харчування дітей у закладах дошкільної освіти Менської міської ради на 2022—2024 роки, у якій зрозуміло прописано розрахунок потреби в коштах на виконання програми та заходи щодо підвищення якості організації харчування. Розроблене та опубліковане рішення Львівської міської ради від 14.06.2021 № 494 «Про затвердження Положення про преміювання керівників закладів загальної середньої освіти Львівської міської територіальної громади»
офіційний вебсайт ОМС (зокрема рубрика підрозділу управління освітою в ОМС); публічний модуль аналітики bi.prozorro.org системи ProZorro (щодо закупівлі послуг харчування); офіційні вебсайти закладів освіти
Фінансування закладів освіти
Згідно зі ст. 78 Закону України «Про освіту» фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. А фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема шляхом надання освітніх субвенцій місцевим бюджетам, коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. ОМС через свій структурний підрозділ, що управляє освітою, може розподіляти кошти субвенцій з метою отримання вигоди за виділення більшої суми коштів або реалізуючи це під впливом третіх осіб. Цей ризик може посилюватися, якщо рішення про фінансування закладу освіти або розподіл на громаду ухвалює працівник структурного підрозділу управління освітою у ситуації конфлікту інтересів (наприклад, працівник є одночасно депутатом відповідної ради; керівник закладу-отримувача є родичем працівника).
Також ОМС, фінансуючи заклади освіти, може зловживати залишками коштів за освітньою субвенцією. Залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів. Використати їх можна у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на видатки, визначені Кабінетом Міністрів України. З метою привласнення коштів освітньої субвенції під час використання її залишків на закупівлі посадові особи ОМС можуть формувати залишки освітньої субвенції шляхом економії коштів на: заробітній платі та доплаті працівникам закладів освіти; невиплаті відпрацьованих замін уроків в обмін на надання вчителям відгулів; комунальних послугах під час дистанційного навчання. Найлегше привласнити кошти можна у разі проведення процедур публічних закупівель із порушеннями, щоб вивести кошти на підконтрольних або пов’язаних осіб. Крім того, посадові структурного підрозділу управління освітою ОМС можуть на власний розсуд визначати розмір і швидкість фінансування закладів освіти для здійснення поточних ремонтів (наприклад, закладам освіти, директори яких є «наближеними» особами, або за неправомірну вигоду фінансування може виділятися у більшому обсязі або швидше)
Можливість посадових осіб ОМС (працівників органу управління освітою в ОМС) упереджено розподіляти бюджетні кошти між закладами освіти з метою власної вигоди чи вигоди близьких осіб.
Можливість посадових осіб ОМС умисно формувати залишки освітньої субвенції з метою подальшого привласнення бюджетних коштів. Можливість зловживань з боку посадових осіб ОМС під час розподілу коштів для виконання ремонтних робіт
Відсутність узгоджених із отримувачами коштів обґрунтованих правил розподілу коштів у випадках, коли критерії розподілу окремо не регламентовані наказами Міністерства освіти України, що підсилює дискрецію посадових осіб ОМС.
Неузгодженість офіційних (відкритих) даних у сфері освіти щодо фінансування закладів освіти, що унеможливлює порівняння обсягів фінансування громадськістю та отримувачами незалежно від розпорядників.
Відсутність повних середньостатистичних даних витрат на одного учня (дитину) з урахуванням коштів державного, обласного та місцевих бюджетів, щоб перевірити обґрунтованість розподілу.
Дискреційні повноваження ОМС як органу управління освітою щодо освоєння бюджетних коштів. Відсутність затвердженої системи розподілу коштів на ремонти закладів освіти та критеріїв визначення пріоритетів у фінансуванні.
Високий
Ухвалення на місцевому рівні (залежно від типу субвенції) із залученням всіх учасників освітнього процесу обґрунтованої процедури розподілу виділених коштів (наприклад, з огляду на кількість учнів, площу закладу або потреби у підтримці) та збільшення прозорості і підзвітності під час фінансового планування (залучення до нього на всіх етапах освітян, учнів та батьків).
Розміщення на офіційному вебсайті ОМС інформації про: кошториси доходів та видатки на відповідний рік; фінансові звіти про надходження та використання коштів; перелік товарів, робіт та послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їхньої вартості; стан виконання бюджету тощо. У територіальних громадах забезпечити фінансову автономію закладів освіти, щоб керівники за умови прозорого розподілу коштів між школами самостійно ухвалювали рішення про пріоритетність ремонтів
опублікований звіт Департаменту освіти та науки Одеської міської ради про підсумки діяльності галузі «Освіта» міста Одеси за 2022 рік, завдяки якому громадськість може проконтролювати розподіл освітніх коштів
офіційний вебсайт ОМС (зокрема рубрика про управління закладами освіти та розподіл коштів)Звіти про розподіл бюджетів; онлайнова платформа для порівняння шкільних бюджетів; публікації потреб та звітів за благодійні внески OpenSchool, онлайнова платформа інтерактивних бюджетів шкіл. Офіційний вебсайт Державної казначейської служби, де можна знайти довідки щодо надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам; Єдиний вебпортал використання публічних коштів
Затвердження переліків надання платних послуг закладами культури
Заклади культури мають право надавати досить великий перелік платних послуг: від прокату театральних костюмів до оренди концертних залів.
Вичерпний перелік послуг, які можуть надаватися комунальними закладами культури, визначено Постановами Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 № 1271 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури» та від 02.12.2020 № 1183 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, що не є орендою». Крім того, на законодавчому рівні встановлено, як саме визначати вартість «культурних» послуг.
Так, Порядок визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджений спільним наказом Мінкультури, Мінфіну та Мінекономіки від 01.12.2015 № 1004/1113/1556. Відповідно до вищезазначених документів ОМС не мають правових підстав для розробки та затвердження будь-яких положень та/ або порядків про надання платних послуг закладами культури, їх переліку та вартості. Однак фактично переважна більшість місцевих рад самостійно визначає та затверджує порядки щодо переліку та вартості платних послуг, а інколи такі порядки затверджуються в умовах конфлікту інтересів (наприклад, до переліку додаються послуги, не передбачені Постановою КМУ № 1271, або вартість послуг може бути значно занижена в інтересах наближених осіб). Крім того, за попередньою домовленістю із керівником закладу культури, посадові особи ОМС можуть сприяти близьким особам в отриманні послуг безкоштовно та/або в позаробочий час закладу культури (що заборонено зазначеним вище наказом № 1004/1113/1556)
Можливість розроблення й затвердження положень та/або порядків про надання платних послуг закладами культури, їх переліку та вартості в умовах конфлікту інтересів. Можливість посадових осіб ОМС за попередньою домовленістю з керівником закладу культури сприяти близьким особам (чи іншим особам за неправомірну вигоду) в отриманні послуг: не передбачених законодавством (наприклад, святкування дня народження); безкоштовно чи за значно меншу вартість; у позаробочий час закладу культури
Дискреційні повноваження ОМС щодо покладених на них ст. 32 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні» повноважень у сфері культури, зокрема управління закладами культури.
Безініціативність закладів культури щодо самостійного розроблення та затвердження положень та/або порядків про надання платних послуг, їх переліку та вартості. Відсутність відкритої (опублікованої) інформації про вартість платних послуг, що надаються закладами культури
Скасування затверджених ОМС положень та/або порядків про надання платних послуг, їх переліку та вартості (у разі їх наявності).
Зобов’язання (наприклад, через видачу розпорядження) закладів культури, що знаходяться в управлінні ОМС, самостійно розробити та затвердити власні положення та/або порядки про надання платних послуг, їх переліку та вартості відповідно до Постанов № 1271, № 1183 та наказу № 1004/1113/1556. Публікація на вебсайті органу управління закладом культури та/або вебсайті заклади культури (у разі наявності) переліку послуг, їх вартості та умов отримання
Низький
офіційний вебсайт ОМС (зокрема рубрика про управління закладами культури); вебсайти закладів культури; статути закладів культури; Єдиний державний вебпортал відкритих даних; затверджені переліки надання платних послуг закладами культури
Проведення атестації працівників закладів культури
Атестація працівників закладів культури проводиться для того, щоб оцінити їх професійну кваліфікацію, ділові якості, визначити можливості їх професійного і посадового росту та найголовніше — встановити відповідність займаній посаді. Така атестація проводиться відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 16.07.2007 № 44. П. 3.1 цього Положення встановлено, що атестація працівників культури проводиться атестаційною комісією, що створюється у закладі культури. Проте не встановлено інших норм щодо можливості створення атестаційних комісій при органах управління культури (виняток — атестація керівників закладів культури та атестація працівників, що не числяться за складом закладів культури). Однак на практиці атестація навіть великих та численних за кількістю працівників закладів культур проводиться комісіями, створеними в органах управління культури. За таких умов працівники органу управління культури, що входять до складу комісії, мають можливість сприяти «своїм» працівникам у проходженні атестації (наприклад, попередньо надати перелік питань, що виносяться на атестацію) чи навпаки: вимагати неправомірну вигоду за позитивне рішення
Можливість працівників органу управління культури сприяти окремим працівникам у проходженні атестації шляхом переконання інших членів атестаційної комісії чи надання переліку питань, що виноситимуться на атестацію (якщо орієнтовний перелік питань не був опублікований). Можливість працівників органу управління культури вимагати неправомірну вигоду за позитивне рішення шляхом створення спеціальних перешкод (наприклад, виконання додаткових необґрунтованих завдань у процесі атестації)
Відсутність чітких розмежувань (критеріїв) для створення атестаційних комісій при органах управління культури та закладах культури (наприклад, встановлення числового діапазону для визначення «нечисленних за складом» закладів культури).
Закритість процедури проведення атестації працівників закладів культури. Відсутність спеціальної процедури оскарження результатів атестації
Низький
Розробити та затвердити Положення про проведення атестації працівників закладів культури, де прописати, що атестація при органі управління культури здійснюється винятково щодо керівників закладів культури та працівників не численних за складом закладів культури, попередньо встановивши таку кількість. Розглянути можливість проведення аудіо- чи відеозапису проходження атестації працівниками закладів культури
Наказ відділу освіти, культури, молоді та спорту Літинської селищної ради від 12.02.2021 № 38 «Про проведення атестації керівників та працівників закладів культури Літинської селищної ради та працівників малочисельних сільських закладів культури» — процедура атестації проводиться органом управління культури винятково щодо керівників і працівників малочисельних закладів культури
офіційний вебсайт ОМС (зокрема рубрика про управління закладами культури); вебсайти закладів культури; положення та накази про проведення атестації працівників закладів культури та затвердження конкурсної комісій, протоколи засідань атестаційної комісії, атестаційні листи, затверджені підсумки (результати) проведених атестацій
Створення, управління та контроль за комунальними підприємствами
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Однак не завжди комунальні підприємства створюються задля виконання покладених на них завдань — забезпечення громади різними видами необхідних послуг. Можуть виникнути ситуації, коли місцева рада ухвалює рішення про створення підприємства з метою реалізації різних корупційних схем з виведення та розподілу коштів місцевого бюджету на його статутну діяльність.
Наприклад, реалізація схем можлива через необґрунтоване фінансування (дотації) підпорядкованих підприємств, розкрадання коштів на будівництві, проведення непрозорих та дискримінаційних закупівель, завищення вартості робіт, укладення фіктивних договорів тощо.
Крім того, ОМС може впливати на керівників комунальних підприємств, зокрема через процедуру призначення та визначення розміру заробітної плати. Наприклад, у разі, якщо розмір заробітної плати керівника є об’єктивно низьким, збільшується ймовірність задоволення ним власного майнового інтересу.
За відсутності дієвих та незалежних механізмів контролю за діяльністю підприємства його керівник у змові з службовими особами ОМС та/або депутатами може діяти у власних інтересах чи інтересах третіх осіб та реалізовувати корупційні схеми. Наприклад, у зв’язку з тим, що створення наглядової ради є необов’язковим, критерії формування її складу визначаються на розсуд місцевої влади. Саме тому положення про наглядові ради у багатьох ОМС не розроблені та/або не ухвалені. Створені колегіальні органи управління при комунальних підприємствах здебільшого не мають необхідних повноважень та відповідного рівня незалежності від місцевої влади та керівництва комунального підприємства. Позбавлення та блокування створення незалежного органу контролю за господарською діяльністю комунального підприємства несе потенційний корупційний ризик впливу на діяльність підприємства
Можливість недоцільного створення комунальних підприємств для виведення та розподілу коштів місцевого бюджету.
Можливість незаконного впливу на комунальне підприємство через його керівника шляхом його призначення (наприклад, призначення без конкурсу «своєї» людини) чи через визначення розміру заробітної плати. Можливість політичного впливу на господарську діяльність комунального підприємства через блокування створення або обмеження повноважень наглядових рад
Відсутність обов’язку в ОМС до створення комунального підприємства обґрунтовувати: доцільність такого рішення, економічну ефективність, прогнозовані показники ефективності щодо задоволення потреб громади.
Дискреційні повноваження ОМС щодо призначення та звільнення керівників комунальних підприємств, а також виплати їм заробітної плати.
Відсутність відповідальності за неефективність роботи підприємства.
Відсутність ефективних механізмів здійснення зовнішнього контролю за результативністю роботи керівника підприємства. Невизначеність ключових показників ефективності, яких має досягти керівник підприємства за відповідний термін.
Відсутність Положення про утворення та діяльність наглядових рад у комунальних підприємствах. Законодавча неврегульованість заборони керівникам комунальних підприємств займатися підприємницькою діяльністю чи бути засновником / учасником господарських товариств на конкурентному ринку
Критичний
Розроблення та затвердження Методики політики власності щодо комунального майна територіальної громади, у якій визначено чіткі умови, за яких місцева рада може створювати нові підприємства, зокрема: у разі якщо підприємство буде надавати соціально необхідні, інклюзивні послуги; якщо проведено попередній аналіз ринку послуг / товарів, з метою розрахунку економічної доцільності створення нового підприємства, і визначено позитивний фінансовий ефект для місцевого бюджету; за потреби виконувати безпосередні делеговані функції місцевої ради; якщо на природних ринках-монополіях немає підприємств з надання необхідних послуг.
Проведення аудиту та оцінки ефективності комунальних підприємств та визначення періодичності такого аудиту.
Розроблення та затвердження порядку щодо можливості виділення допомоги з місцевого бюджету комунальним підприємствам, який охоплюватиме заборону чи обмеження підтримки за рахунок місцевого бюджету комунальних підприємств, господарська діяльність яких є систематично збитковою, які не виконують специфічних соціальних функцій та не є природними монополіями.
Створення єдиного відкритого порталу зведеної інформації про діяльність комунальних підприємств, де буде розміщений повний перелік підвідомчих комунальних підприємств (установ, організацій) з інформацією щодо виду діяльності, повноважень, біографії та складу керівництва підприємства, фінансових планів і звітності, результатів внутрішніх і зовнішніх перевірок тощо (з урахуванням безпекової ситуації на період воєнного стану).
Розроблення та ухвалення загальної методики визначення ефективності роботи у підпорядкованих комунальних підприємств з урахуванням таких принципів управління. Розроблення та затвердження Положення про утворення та діяльність наглядових рад у комунальних підприємствах (з визначеними критеріями, у яких підприємствах обов’язково утворюються такі ради, наприклад, щодо кількості працівників, річного обороту й прибутку, монопольного становища на ринку тощо). Визначення в такому Положенні обов’язкових норм щодо: кількості членів наглядових рад; повноваження наглядових рад призначати і звільняти керівника; умов та порядку оплати праці членів наглядової ради; відповідальності стосовно неналежного виконання своїх обов’язків; гарантії незалежності діяльності членів наглядових рад від стороннього втручання
Рішення Нетішинської міської ради від 14.07.2017 № 30/1634(зі змінами 2018 та 2021 рр.) «Про наглядові ради комунальних підприємств Нетішинської міської ради», де чітко прописані критерії обов’язковості утворення наглядової ради в комунальних підприємствах (наприклад, коли кількість працівників становить 100 та більше осіб). Крім того, передбачено що з членами наглядової ради укладається цивільно-правовий договір (з отриманням винагороди за роботу). Порядок також містить перелік інформації про діяльність комунальних підприємств, яка підлягає обов’язковому розміщенню на офіційному вебсайті ради
офіційні вебсайти комунальних підприємств або відповідна рубрика щодо управління комунальними підприємствами на офіційному вебсайті ОМС; Статут комунального підприємства; положення про проведення конкурсної процедури на посаду керівника комунального підприємства; положення щодо преміювання (зокрема керівника комунального підприємства); звіти про діяльність комунального підприємства; проєкт місцевого бюджету (зокрема в частині фінансування підпорядкованих підприємств); Офіційний майданчик ProZorro (зокрема щодо тендерів, у яких брали участь підпорядковані ОМС підприємства); положення про наглядову рада комунального підприємства
Відбудова зруйнованих або пошкоджених об’єктів майна територіальної громади
Швидка та якісна відбудова пошкоджених чи зруйнованих об’єктів на рівні громади вимагає від органу місцевого самоврядування дій та рішень спрямованих на врахування інтересів жителів громади, об’єктивної оцінки рівня завданої шкоди та чіткої пріоритизації потреб у відбудові та подальшого розвитку громади.
Відповідно до Закону України від 23.02.2023 № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради утворює комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Постановою КМУ від 20.03.2022 № 326 виконавчим комітетам сільських, селищних та міських рад надане право проводити аналітичну і стандартизовану оцінку шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Водночас виконавчі органи наділяються дискреційними повноваженнями щодо визначення виду оціночних процедур та розміру шкоди, що може призводити до корупційних зловживань на цьому етапі. Також існує проблема з верифікацією даних та інформації про зруйновані та пошкоджені об’єкти, що вноситься до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України
Ймовірність корупційних зловживань посадовими особами місцевої ради в процесі проведення аналітичної і стандартизованої оцінки шкоди та завданих збитків.
Ймовірність викривлення інформації та завищення реального розміру завданої шкоди шляхом залучення до процесу оцінки наближених до місцевої влади осіб з метою реалізації подальших корупційних схем на стадії ухвалення рішення про компенсацію. Ймовірність корупційних зловживань під час формування комісій з розгляду питань щодо надання компенсації та ухвалення нею рішень
Наявність дискреційних повноважень посадових осіб місцевих рад щодо оцінки шкоди, збитків і залучення до процесу інших суб’єктів.
Неможливість виконавчих органів місцевого самоврядування врегулювати питання створення або діяльності Комісій на власний розсуд.
Непрозорість процесу формування та роботи Комісії, відсутність типових політик роботи та ухвалення рішень.
Відсутність критеріїв відбору та вимог щодо компетентності членів комісії.
Особиста недоброчесність посадових осіб місцевої ради і відсутність ефективної системи запобігання та виявлення корупції в місцевій раді. Відсутність ефективного громадського контролю та низька залученість до процесу.
Високий
Затвердження процедури відбору до складу комісій і кваліфікаційних вимог до її членів.
Забезпечення відкритості і прозорості роботи комісії щодо процесу оцінки шкоди, збитків.
Визначення процедури залучення суб’єктів незалежної професійної діяльності до оцінки розміру завданої шкоди.
Залучення до роботи комісії представників усіх зацікавлених сторін (жителів громади, місцевого бізнесу, громадських організацій, донорів, профільних спеціалістів).
Затвердження антикорупційних політик і стандартів роботи комісій.
Упровадження системи оцінки корупційних ризиків у процесі відбудови в громаді.
Визначення порядку черговості і пріоритетності ухвалення рішень щодо компенсації. Оприлюднення повної та достовірної інформації щодо результатів роботи комісії (розмір завданих збитків об’єктам, ухвалених рішень щодо компенсації)
у Бахмацькій громаді залучають громадськість до планування відновлення та розвитку громади. Бериславська міська територіальна громада Херсонської області розробила план відновлення та розвитку громади.
рішення місцевої ради щодо утворення та порядку роботи комісії; результати аналітичної і стандартизованої оцінки шкоди та завданих збитків; висновки залучених суб’єктів незалежної професійної діяльності, матеріали розгляду заяв щодо компенсацій